Льодове питання Арктики: чому ми мусимо зважати?
Наталія Гозак, еколог, координатор проектів WWF в Україні
Щороку льодовий покрив Арктики на Північному полюсі наростає та зменшується відповідно до сезонів. Цього року мінімальний покрив склав лише 4,64 млн. кв. км. Це вкотре значно менше за середні показники (6,22 млн. кв. км). Якщо бути точним, цей у переліку рекордів - восьмий такий показник, починаючи з 1979 року, коли стартував супутниковий моніторинг. Зазначу, що вже 16 років у Арктиці не фіксується показників мінімального льодового покриву вище за середні.
Арктика є одним з екорегіонів, що найбільше потерпають від зміни клімату. З втратою льодового покриву відкриті ділянки океану вбирають більше тепла й більше нагрівають прилеглу кригу. Крім того, нові відкриті ділянки океану - це нові проекти видобутку нафти, а отже, стає більше транспорту - а разом з тим і ще більше впливу на зміну клімату. Це замкнене коло.
Таким чином, якщо середньорічна температура на планеті вже піднялася майже на 1°C, то для Арктики - це 3-5°C! Від цього страждає біорізноманіття цього унікального регіону - насамперед білого ведмедя, що потребує достатньо льоду для полювання та розмноження.
Ситуація ще й тому кричуща, адже згідно Паризької угоди держави-учасниці погодили мету утримати потепління в межах 2°C, а бажано - 1,5°C. Тож, щоб зберегти унікальний Арктичний регіон всі, зокрема і Україна, мусять докладати термінових заходів зі зменшення свого впливу на зміну клімату. Тому уряду України ще вчора варто було переглянути цілі України зі скорочення викидів парникових газів в рамках Паризької угоди. Наразі, заявлена ціль - це до 2050 р. скоротити викиди на 40% від 1990 року, а фактично - це означає можливість збільшити викиди порівняно з 2012 роком на 40%. Тож збільшення амбітності нашої цілі є очевидним.
За останнім висновком "Climate Action Tracker" цілі України зараз стоять на рівні США та Росії, ведучи світ до потепління більш ніж 4°C.
А тепер трохи фактів.
1.) 1 виверження вулкану дає викид в атмосферу парникових газів більше ніж всі автомобілі планети за 1 рік.
2.) крім СО2, парниковим газом є метан, який утворюється внаслідку життєдіяльності живих организмів, більш за все - жуйних тварин. 1 корова = 300 л метану на рік. Людина - до 10л. Також виділяється той самий вуглекислий газ, приблизно у такій же кількості. Перемножуємо на 8 млрд людей, на виході маємо що люди та тварини забруюнюють атмосферу набагато серйозніше ніж автомобілі.
3.) Вплив парникового ефекту на клімат планети на рівні наукової моделі - не доведено.
Висновки: вся ця "боротьба" зелених за зменшення викидів т.з."панрикових газів" - по-перше, абсолютно неефективна через дуже малий % "індустріального" впливу на їх викиди, та, по-друге - взагалі не має сенсу, оскільки не доведено вплив парникового ефекту на клімат.
Добре, припустимо температура підніметься, рослинність розповсюдиться далі на Північ та на Південь - це хіба катастрофа? Досить давно в Антарктиді були дінозаври та тропічні ліси, і життя на планеті не вимерло.
Короче, ця маячня т.з. "зелених" в сьогоднішньому світі має на меті 1 ціль - рекет держав та міжнародних корпорацій на свою користь.
Тает вечная мерзлота - больше земель где развивается растительность, больше поглощение углекислого газа и отдача кислорода.
Но, человечество в год выделяет больше метана чем вся промышленность. Так что услуги "зеленых" тут не к месту.
Мы живем на остатке ледникового периода, а до того в Антарктиде и на Аляске были джунгли и жизнь процветала. Так что никакой проблемы "потепления" нет.