Льодове питання Арктики: чому ми мусимо зважати?
Наталія Гозак, еколог, координатор проектів WWF в Україні
Щороку льодовий покрив Арктики на Північному полюсі наростає та зменшується відповідно до сезонів. Цього року мінімальний покрив склав лише 4,64 млн. кв. км. Це вкотре значно менше за середні показники (6,22 млн. кв. км). Якщо бути точним, цей у переліку рекордів - восьмий такий показник, починаючи з 1979 року, коли стартував супутниковий моніторинг. Зазначу, що вже 16 років у Арктиці не фіксується показників мінімального льодового покриву вище за середні.
Арктика є одним з екорегіонів, що найбільше потерпають від зміни клімату. З втратою льодового покриву відкриті ділянки океану вбирають більше тепла й більше нагрівають прилеглу кригу. Крім того, нові відкриті ділянки океану - це нові проекти видобутку нафти, а отже, стає більше транспорту - а разом з тим і ще більше впливу на зміну клімату. Це замкнене коло.
Таким чином, якщо середньорічна температура на планеті вже піднялася майже на 1°C, то для Арктики - це 3-5°C! Від цього страждає біорізноманіття цього унікального регіону - насамперед білого ведмедя, що потребує достатньо льоду для полювання та розмноження.
Ситуація ще й тому кричуща, адже згідно Паризької угоди держави-учасниці погодили мету утримати потепління в межах 2°C, а бажано - 1,5°C. Тож, щоб зберегти унікальний Арктичний регіон всі, зокрема і Україна, мусять докладати термінових заходів зі зменшення свого впливу на зміну клімату. Тому уряду України ще вчора варто було переглянути цілі України зі скорочення викидів парникових газів в рамках Паризької угоди. Наразі, заявлена ціль - це до 2050 р. скоротити викиди на 40% від 1990 року, а фактично - це означає можливість збільшити викиди порівняно з 2012 роком на 40%. Тож збільшення амбітності нашої цілі є очевидним.
За останнім висновком "Climate Action Tracker" цілі України зараз стоять на рівні США та Росії, ведучи світ до потепління більш ніж 4°C.
