Василь Голобородько: як допомогти письменнику з Луганська отримати житло?

Тиждень тому я писала на Фейсбуку про Василь Голобородько - класика української літератури, який влітку 2014 втік з-під обстрілів у Луганську до Києва. Думав, на два тижні їде, а от уже 4 рік готується зимувати у відпочинковому будиночку Будинку творчості письменників в Ірпені.

Панову Василеві - 72 роки, він має світлий розум і добру пам'ять, працює над дослідженням, але його підводить здоров'я, тож письменнику нині потрібна тепла квартира, де він зможе мати добрий догляд довічно.

У нього немає іншого житла в Києві, як право безкоштовно мешкати в Ірпені, люб'язно надане Національною спілкою письменників України. Решта - майно і квартира - залишилися на окупованій території. Продати нерухомість там, щоб купити тут, наразі немає змоги.

У пана Василя немає можливості винаймати краще житло чи дати завдаток за нову квартиру. Грошей вистачає на їжу, лікування та інші поточні потреби. За тиждень на його карточку надійшло 18,5 тисяч гривень - це дозволяє розпочати курс крапельниць та масажів, але не вирішує житлового питання.

Письменники уже зверталися раз до президента, голови уряду та мера Києва з проханням допомогти Василю Голобородьку. Нині київська організація Спілки письменників просять про це удруге, але зрушень немає.

Після мого попереднього посту звернулося кілька журналістів з проханням зробити матеріал про пана Василя. Йому непросто морально і фізично спілкуватися зі ЗМІ, але в четвер, 2 листопада, він готовий дати інтерв'ю всім охочим - ми домовилися про таку зустріч о 13:00 в Ірпені, коло його будинку.

Кому цікаво - пишіть в приват або дзвоніть мені за номером 067-408-4002, розкажу, як дістатися і його знайти.

Також буду рада будь-яким реальним ідеям і підказкам, як можна вирішити житлове питання для пана Василя. Всі розуміють, що ми живемо в час, коли країні не дуже-то й потрібні її класики, але в Ірпені є група людей, яким дуже хочеться, щоб Василь Голобородько зміг переїхати в затишну двокімнатну квартиру, яка буде його довічно, та/або яку можна буде викуповувати впродовж тривалого часу невеликими внесками.

Ще я знайшла старе інтерв'ю пана Василя, де він розказує про втечу з Луганська та свої дослідження:

"Коли я полишав Луганськ, у мене ще були ефемерні сподівання. Хоча вже вибухало. На дах сусідньої дев'ятиповерхівки снаряд упав, у сусідній квартирі шибки повилітали.

Згодом за моєю п'ятиповерхівкою теж снаряд упав, виникла вирва завбільшки два метри глибини. Коли ж виїжджав, бачив, як в нову будівлю банку влучив снаряд, їхав далі до залізничного вокзалу - знову вибухало.

- Хто стріляв, на думку містян?

- Жителі вважали, що українські війська. Хоча факти стверджували протилежне. еленерівці діяли за принципом: Фігаро тут, Фігаро там. Скажімо, неподалік від мого дому, на широку вулицю, по якій трамвай ходить на схід міста у напрямку станиці Луганської, сепаратисти виїхали установкою «Град» і почали бити, аж земля двигтіла.

Куди вони стріляли? Певно, навмання, летіло десь на окраїну міста… А взагалі вони двома установками каталися по місту і стріляли по різних районах..."

Картка Приват для переказу грошей на підтримку письменника: 5168 7572 5603 1180 - Голобородько Василь Іванович.