ПРОГНОЗУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ: РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ ДЕРЖАВИ

Нобелевський комітет проти Мінфіну України

Річард Талер, лауреат Нобелевської премії з економіки стверджує, що споживча поведінка - набагато складніший феномен, ніж прямолінійна раціональна реакція на сукупність економічних факторів. Мінфін України (сам того не усвідомлюючи) роками намагається спростувати Талера, адже планування податкових надходжень, зокрема акцизу, відбувається в режимі повного виключення можливих реакцій споживачів, імпортерів та виробників на зміни ставок.

Прогноз Мінфіну зазвичай зводиться до помноження ставок податків майбутнього періоду на поточні обсяги продукції до оподаткування. Наслідком такого прогнозування стають щорічні відхилення прогнозних показників від фактичних. Відтак, методи фіскального прогнозування Мінфіну потребують постійної актуалізації та врахування факторів зменшення споживання та легального ринку у зв'язку із різким та непередбачуваним зростанням ставок акцизного податку. ( При чому, навіть початок публічного обговорення можливого росту ставок стимулює і споживачів і виробників (імпортерів) мінімізувати ризики від майбутніх ставок створюючи значні накопичення продукції, оподаткованої "за старими ставками". Спроба Мінфіну заборонити законодавчо цю ганебну практику у промислових масштабах минулого року було заблоко в ано невеликим локальним виробником.)

У підтримку таких висновків можна розглянути і нещодавно опубліковане Рахунковою палатою Рішення від 13 вересня 2017 року № 18-6 "Про результати аналізу обґрунтованості планування (прогнозування) надходжень акцизного податку до державного бюджету", де також запропоновано рекомендації до покращення ситуації.

Рахункова палата констатувала, що Міністерство фінансів у 2010-2016 роках не здійснювало економіко-математичного моделювання потенційних наслідків підвищення ставок акцизного податку на обсяги споживання підакцизних товарів, їх виробництва, імпорту і реалізації, що безпосередньо впливають на надходження податку до державного бюджету - в результаті планові (прогнозні) значення відповідних величин мали суттєвий модуль відхилення - в межах 12-18 % по всім групам підакцизних товарів, а у розрізі окремих груп відхилення по обсягам реалізації та імпорту складали від 50 до 590 %. З огляду на зазначене Рахункова палата відзначила, що за існуючої практики планування акцизу невиконання прогнозних показників надходжень цього податку за однією товарною групою підакцизних товарів перекривалось перевиконанням за іншими групами, а це у загальному підсумку зменшувало допущені Мінфіном похибки в прогнозуванні відповідних надходжень.

Важливим та актуальним є удосконалення підходів щодо прогнозування надходжень акцизного податку за окремими групами підакцизних товарів. Особливо яскраво це проявляється на прикладі тютюнової галузі. На виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ставки акцизного податку на тютюнові вироби в нашій країні підлягають підвищенню до рівня 90 Євро за 1000 штук сигарет. Крім того, податкове навантаження на тютюнові вироби має становити не менше 60 % від їх середньозваженої ціни. Зазначені вимоги підлягають імплементації відповідно до графіку, який має встановлюватися Радою асоціації. Водночас, без проведення належних консультацій із даною інституцією, 18 вересня 2017 року було внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект № 7110-1, яким затверджується 8-річний план-графік наближення ставок акцизного податку до нормативного значення ЄС. Варто зазначити, що з моменту підписання та ратифікації Угоди про асоціацію, в середньому кожна країна ЄС витрачала 14 років для підвищення розміру мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби.

Найбільш контроверсійним положенням представленого законопроекту є визначення розміру акцизного податку на тютюнові вироби (внутрішній податок на споживання!) у Євро. Міністерство фінансів України обґрунтовує свою позицію тим фактом, що Директивою 2011/64/ЄС мінімальне акцизне зобов'язання визначено в Євро. Проте даною Директивою не встановлено вимоги визначення податкових ставок у Євро. Країни-члени ЄС, які не запровадили в своєму національному обігу Євро як валюту для розрахунків на внутрішньому ринку, дотепер встановлюють ставки акцизу в національній валюті. Це, зокрема, Болгарія, Данія, Чехія, Хорватія, Угорщина, Польща, Румунія. Таким чином, встановлення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в Євро суперечить європейській практиці.

Встановлення ставок в іноземній валюті здійснюється зазвичай на товари, які здебільшого мають імпортне походження або ціни на які залежать від кон'юнктурних коливань на світових ринках. Прикладами є продукти нафтопереробки, автомобілі, інші моторні транспортні засоби. При цьому частка імпортованих тютюнових виробів у 2016 році складала близько 5 % у загальній структурі ринку. Таким чином товар, що підлягає оподаткуванню, має переважно вітчизняне походження, а зовнішні ринки майже не впливають на політику ціноутворення.

Ризик девальвації національної валюти матиме наслідком неконтрольоване зростання ставок акцизного податку із одночасним прогнозованим поступовим зростанням ставок у країна-сусідах. Така ситуація суперечить вимогам статті 352 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до якої поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби повинно відбуватись, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту.

Оскільки сусідні країни, які не є членами ЄС, встановлюють ставки акцизного податку на тютюнові вироби у національній валюті, вартість сигарет в цих державах не коливатиметься аналогічно ринку України, що може стати одним із факторів збільшення контрабанди з таких країн.

Враховуючи недоліки методики Міністерства фінансів щодо прогнозування надходжень акцизного податку, проноз із застосуванням ставок у Євро в частині специфічної складової ставки податку потребує наукового передбачення валютного курсу на плановий рік у розрізі кварталів, що належним чином не забезпечено методологічно та інституційно не визначено. Недостовірність прогнозів валютного курсу знижує результативність бюджетного планування і прогнозування. Крім того, прив'язка ставки податку до Євро ще більше посилить залежність доходів бюджету від динаміки валютного курсу, а це знизить вплив ендогенних факторів при формуванні державної фінансової політики та збільшить рівень валютних ризиків.

Підтримуючи в цілому намагання Мінфіну виконати вимоги ЄС, слід ще раз нагадати про складність системи прийняття рішень всіма суб'єктами економічних стосунків. Перерахунок ставок акцизу в Євро робить систему менш передбачуваною, а відтак зменшує надійність прогнозів податкових надходжень.