Смертний вирок, карцери, непокора режиму
Сучасність нав'язує українцям м'якотілість. Пропагується культ постраждалого, пристосуванця. Зазнав репресій, зламався на слідстві - нещасна жертва. Насправді потенціал людської душі - войовничий.
Багаторічний політв'язень, учасник національно-визвольного руху, видатний правозахисник, справжній Герой України Левко Лук'яненко демонстрував колосальну міць. Після заміни смертного вироку на п'ятнадцятирічне ув'язнення він системно наносив удари по окупаційній червоній владі.
З архівної справи стає відомо, що з виправно-трудових таборів, його переводили на жорстокий тюремний режим. Навіть перебуваючи в карцерах, Лук'яненко відмовлявся від роботи. Його старанням колоніями поширювалась антирадянські матеріали.
Окрім написання чисельних скарг в судово-прокурорські інстанції про порушення власних прав, Лук'яненко злісно порушував режим утримання в радянській колонії. Був авторитетом для в'язнів, влаштовував релігійні зібрання, не підкорювався злочинній адміністрації.
Національний центр правозахисту вийшов на слід чекістів, які причетні до репресій проти Лук'яненка. Старший лейтенант ТОНКОШКУРИЙ Михайло Йосипович, начальника управління КГБ полковник ДІЧЕНКО Альберт Миколайович.
Хоча їхні особові справи намагається сховати Служба безпеки України, невдовзі ми отримаємо їх . Не лише полковник СТЕКЛЯР Борис Юхимович відчує невідворотність покарання. Робота по відновленню історичної справедливості продовжується.
Слідкуйте, далі буде.
