Мудра держава підтримує міста, які забезпечують її економічний розвиток

Міста ростуть і розвиваються. І роблять це швидко. Українські міста - не виняток. На жаль, наша держава за цим процесом не встигає.

Фактично закон «Про міські агломерації» - це узаконення того, що й так існує, можливість надати розвиток тому, чим цілий світ давно живе, а найголовніше - спосіб економічного розвитку, без якого наша країна не рухатиметься вперед, а тупцюватиме на місці.

В Україні еволюційно вже сформувалося, без перебільшення, кілька десятків міських агломерацій. Не лякайтесь цього терміну. Бо не виключено, що ви живете саме в агломерації. Хіба що географічній, юридично наразі не узаконеній.

Українські міста фактично затиснуті в адміністративних межах, затверджених ще в радянські часи. Вони чекають на закон, аби працювати в юридичному полі. Настав час рухатись уперед!

Юридичний бік справи

Наразі в Україні поняття «міська агломерація» є суто теоретичним, про яке знають хіба експерти. Агломерація в Україні не є ні адміністративною одиницею, ні суб'єктом державного управління. Очевидно, що й нормативно-правова база, що регулює питання міських агломерацій, відсутня. Відтак, ухвалення закону про міські агломерації, авторами якого є я і колеги із фракції «Самопоміч», дуже на часі. Документ уже зареєстровано, своїми підписами його підтримали депутати п'ятьох фракцій у Верховній Раді.

16 листопада, Верховна Рада прийняла за основу інший проект закону № 6466, який дає можливість селам з приміської зони приєднуватися до великих міст без необхідності проведення нових виборів. Це маленький крок уперед. Добре, що хоча б через три роки після процесу децентралізації, створення ОТГ, центральна влада зрозуміла, що містам також треба дати відповідну можливість. Але це не вирішення проблеми.

Наступним і логічним кроком мало б стати ухвалення саме закону «Про міські агломерації.

Дуже часто відмова від об'єднання з містом обумовлена небажанням сіл приміської зони втрачати свою ідентичність. І це слід розуміти та поважати. Тому потрібна альтернатива, якою і стане агломерація. Це більш демократична форма, що не передбачає поглинання великим містом сіл з приміської зони. Останні збережуть самостійність, органи управління, власні майнові та земельні ресурси. Навіть більше, ми пропонуємо надати їм бюджетні преференції на рівні міст обласного значення та ОТГ.

Все це цілком реально, потрібна лише юридична легітимізація процесу. Насправді терміни «агломерація» та «міська агломерація» активно використовують в законодавчому полі на рівні норм конституційного права ряд країн світу, наприклад, США, Канада, Франція. І, певен, це продиктовано бажанням підвищити ефективність регіонального управління й конкурентоспроможність економік.

А чим Україна гірша?

Трішки теорії

Міська агломерація(від лат. agglomero - приєдную, нагромаджую) - територіальне скупчення навколо центру (великого міста) близько розташованих міських і сільських поселень, об'єднаних інтенсивними і стійкими (економічними, трудовими, соціальними, культурно-побутовими та ін.) зв'язками.

У світовій практиці агломерація майже ніколи не становить єдину територіальну громаду. Тому в законопроекті йдеться про те, що мінімальною кількістю суб'єктів формування є не менше трьох громад, крім міста-центру агломерації; загальна кількість населення всієї агломерації - не менше 100 000 осіб. А от узаконювати своє партнерство в межах агломерації територіальні громади мали б за загальною згодою. В угоді про утворення агломерації будуть визначені спільні проблеми, що потребують вирішення: щодо транспортного сполучення, щодо залучення інвестицій та створення робочих місць, щодо створення створення соціальної та комунальної інфраструктури, щодо будівництва та ремонту доріг, щодо планування території, щодо благоустрою та багато іншого.

Агломерація на практиці

Становлення міських агломерацій - це глобальний тренд, який розпочався в другій половині ХХ століття. На сьогодні, за підрахунками експертів, понад половина міського населення Землі проживає у міських агломераціях із кількістю населення понад 500 тис. осіб.

Щоб не бути голослівним, наведу кілька прикладів.

Токійська агломерація, крім Токіо і Токійської префектури, охоплює три сусідні префектури з 87 містами! Це Йокогама, Кавасакі, Тіба та інші.

У Німеччині більшість агломерацій простягаються ланцюжком вздовж Рейну і його приток.

У Франції виділяють Паризьку агломерацію (або іншими словами - метрополію). Вона є великим промисловим центром, в якому широко представлені високотехнологічні наукомісткі галузі, а також випуск так званих «паризьких виробів» (швейних, ювелірних). Саме тут зосереджені найбільші банки та біржі, штаб-квартири монополій, провідні наукові установи, а також резиденції багатьох міжнародних організацій. В околицях Парижа - п'ять міст-супутників.

Коли говорять про агломерацію Великого Нью-Йорка, то враховують і урбанізовані території, прилеглі до Нью-Йорк Сіті з заходу і з південного заходу і розташовані вже в межах не штату Нью-Йорк, а штату Нью-Джерсі. Нью-Йоркська агломерація не лише займає перше місце з розвитку промисловості і транспорту, це й фінансова столиця США, найважливіший центр невиробничої діяльності, управління, інформації, культури. У 2000 році ця агломерація за розмірами посідала п'яте місце у світі.

Економічний аспект

Так склалося, що переконати когось у правильності ідеї легше, коли мова заходить про економічну вигоду. Раз так - переконую цифрами, якими апелюють економісти.

За дослідженнями, до 2008 р. на планеті сформувались 459 агломерацій з населенням понад мільйон осіб у кожній. У першій десятці агломерацій світу створюється одна десята світового ВВП. Ця ж десятка володіє 10% всіх відвідувань міжнародних туристів.

Так, вже згадана Нью-Йоркська агломерація, яка займає всього 0,2% території США, дає 11% її ВВП. За вартістю виробленої продукції та послуг вона перевершує всю Канаду! До того ж 85% ВВП США створюється саме в межах агломерацій держави.

У глобальному світі агломерації стають точками зростання й концентрації конкурентоспроможності. Ефективне управління в межах агломерації однозначно буде фактором підвищення конкурентоспроможності та зростання економіки. Це не просто пафосні тези. Про значення агломерацій та необхідність врахування реакцій цих систем в управлінні країною говорить навіть ООН у Декларації про міста та інші населені пункти в новому тисячолітті (ухвалено ще в червні 2001 р.).

Це реалії, які Україні слід врахувати. Адже мудра держава підтримує міста, які забезпечують її економічний розвиток. Та й взагалі, як каже сучасне покоління, - будьмо в тренді!