Прокуратура на «ремонті» або короткі підсумки до дня прокуратури

1 грудня - день працівників прокуратури. З чим всіх щиро вітаю!

Прокуратура-2017 вже не така, як у 2013 році. І ще не така, яка буде у 2020 році. При чому, вже очевидно, що за ці 7 років (з 2013 по 2020 рік) зміни прокуратури будуть більші, ніж за останню чверть століття історії української прокуратури. Прокуратура змінила "прописку": від правоохоронного органу до органу, який сприяє здійсненню правосуддя (хоча профільний закон ще не привели у відповідність до Конституції). Більша частина прокуратури була просіяна через конкурси (при чому без обіцяного тоді підвищення зарплат). Прокуратура пройшла люстрацію (до речі, найкраще серед усіх інших правоохоронних органів. Хоча зараз це не привід для гордості: сама законність люстрації оскаржується і в КСУ, і в ЄСПЛ). Слідство прокуратури зникне до 2020 року (що зробить прокуратуру менш цікавою для політичних впливів, а значить прокуратура стане більш незалежною).

Отож, чи є зміни? Так. Вони є. Просто ми всі хочемо, щоб такі зміни були миттєвими, поганих хлопців замінили на хороших, корупція витіснилась під тиском "вулиці" і т.д. Але так не відбувається...

Класики з реформування державних інституцій стверджують, що реформувати правоохоронні органи можна лише тоді коли стабільні всі інші державні інституції. Це потрібно для того, щоб в цей період інші державні структури забезпечували стабільність всього державного механізму. В нашому випадку так не вийшло. Ми приречені були запустити зміни всіх державних структур одночасно. У результаті розхитано весь державний механізм, який сьогодні не відповідає викликам, що постають перед державою. В такому небезпечному хитанні потрібно шукати центр, навколо якого вибудовувати нову систему забезпечення прав та свобод громадян. Чи може прокуратура стати таким центром? Маю сумнів. З моєї точки зору логічно, щоб цим центром стала саме судова система. Тому будь-які її оновлення - до кращого. Проте, будь-який державний орган може стати таким новим центром - обирати не приходиться.

Повертаючись до теми прокуратури інколи у мене складається враження, що зайшовши в тему реформування прокуратури її теперішні очільники не знають, як з неї вийти. Адже кожен наступний крок обумовлений кроком зробленим роками раніше (це і кадри, і система прокурор-слідчий, прокурор-суддя, і самоуправління, яким треба управляти тощо). Тому, напевне, їм не раз хотілось сказати: «Вибачте, прокуратура закрита на ремонт, приходьте через 3 роки. Ми все зробимо». Проте, сказати так не можна. Тому і маємо по факту «ремонт» системи прокуратури під час її функціонування. Правда, «прораби» такого «ремонту» постійно змінюються. За чотири роки (з 2013) маємо вже шостого…