Чи є силове захоплення парламенту шляхом до успіху країни?

Нині почули рішучий спіч від народного депутата Грішина-Семенченка:

«...Депутаты проголосуют... потому, что Верховная Рада в законный конституционный способ будет взята под охрану ветеранами, и сотни тысяч людей возьмут её под контроль от олигархов. И я сейчас вам говорю абсолютно правовую процедуру...»

Звідки ця безапеляційна віра у чудодійні наслідки розгону, чи то захоплення парламенту? Де і коли історія знала приклади успіху країни, який би розпочався з захоплення парламенту, хай навіть «ветеранами»?

Не шукайте, немає таких прикладів в успішних країнах. Історія переконливо доводить, що ідея силового захвату Парламента, якою намагаються годувати невігласів і люмпен наші та імпортні політикани, є вкрай шкідливою, здатною на десятиліття додати бідності, хаосу і невизначеності в країні.

Російський імперський парламент у 1917 розігнали революційні матроси, «вєтєрани Пєрвой міровой, японской і руско-турєцкой». Народ радів недовго. Може, це приклад для наших «ветеранов», потенційних охоронців Верховної Ради?

Тоді радив би їм споживати Леніна в помірних дозах і то виключно для ліквідації пробілів в освіті. Бо шкідливість Леніна як політтехнолога і стратега для держави, яка хоче бути успішною, демократичною і правовою, переконливо спростована історією.

Хоча... Один з ленінських принципів: фінансувати революційну активність за гроші ворогів власного народу, вони вже успішно взяли на озброєння.

Тільки тепер гроші не німецькі, а вкрадені в українців. Їх щедрою рукою, звісно, з великої любові до України, дає «опозиціонерам» тепер вже російський втікач-олігарх Курченко. Гроші не пахнуть?

А може грішиним-семенченкам не дають спокою лаври генерала Альберта Макашова, натхненника російського заколоту жовтня 1993р. Вони теж феєрично захоплювали парламент. Щоправда, ненадовго.

Традиційно для більшості подібних «акцій», її керівникам та організаторам вдалося уникнути серйозних покарань. Натомість свої життя віддали кількасот молодих і не зовсім молодих людей, які загинули внаслідок цієї спроби перевороту.

Це, як відомо, не допомогло Росії стати кращою.

А може прикладом для нашого «героя» & Ко став хай невдалий, але обнадійливий для організаторів, «Пивний путч», влаштований Гітлером та компанією німецьких «ветеранів Першої світової війни» в Баварії у жовтні 1923 року?

Попри вкрай сумні наслідки для Німеччини, залишити феєричний слід в історії, чи то пак - феєрично наслідити, тим німецьким політикам, без сумніву, вдалося. Чим не приклад для наслідування?!!

А може - ще крутіше! Як у Вірменії в жовтні 1999? Зайшли «революціонери» з палаючими очима й автоматами в руках - постріляли депутатів, спікерів, прем’єрів і міністрів! Парламенти розстрілювали у Чечні (жовтень, 2010), в Ірані (червень, 2017), у Венесуелі (липень, 2017).

Штурмували і захоплювали парламенти в Молдові (січень, 2016р.), в Іраку (травень, 2016р.), в Македонії (квітень, 2017р.).

Чи, може, надихає спецоперація з захоплення парламенту Криму 27 лютого 2014 року?

До речі, вуха московських сценаристів виразно стирчать за більшістю з цих акцій, чи то, як каже наш «герой», «абсолютно правовых процедур».

Чи стали ці країни та території від того щасливішими? Ні!

Успішними є народи тих країн, де «захоплення» парламенту відбувається лише і виключно через процедуру виборів.

І, наостанок, ще кілька слів про "правовую процедуру".

Демократія цінна тим, що кожен має право говорити, що схоче.

Політики можуть бути шаленими популістами, молоти відверті дурниці, а за це лише отримувати ще більшу популярність серед народу.

Але демократія навчилася себе захищати. В демократичних країнах заборонено заклики і дії з метою, наприклад, ліквідації незалежності країни, зміни насильницьким шляхом її конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки.

Заборонено заклики і дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, а також посягання на права і свободи людини та здоров’я населення.

Україна, рухаючись на шляху до вільної та демократичної держави, заклала ці принципи до свого основного закону - Конституції.

Коли Конституцію України недостатньо знає пересічний громадянин - півбіди, з часом може й навчиться.

Але коли зневага до Конституції стає способом здобути популярність для законодавця, - то вже ціла біда.

В Україні насильницьке захоплення парламенту, навіть найкращими і найпатріотичнішими «ветеранами» є незаконним, антиконституційним і ворожим для майбутнього цілої країни.

Ми, українці, цінуємо те, що належимо до цивілізованого європейського народу. Ті ж, хто своїми словами і діями хоче це спростувати, ризикують отримати по зубах. Боляче. В межах абсолютно правових процедур!