БУДІВНИЦТВУ НА ШИРОКОМУ ЛАНІ НЕ ЗАВАДЯТЬ ЦИКЛОНИ ІЗ ПРИСМАКОМ ЗРАДИ

235-й Міжвидовий центр підготовки частин та підрозділів ОК «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України «Широкий лан», що на Миколаївщині, продовжує свою розбудову у плановому режимі. Будівництво унікального польового табору не змогли зупинити ані погодні негаразди, які останнім часом неабияк дошкуляли Україні, ані штучно роздуті у соцмережах, блогах та окремих матеріалах у ЗМІ «циклони із присмаком зради».

Я на власні очі пересвідчився, коли приїхав до навчального центру, що згадане будівництво не зупинилося: люди там працюють активно настільки, наскільки їм дозволяють природньо-кліматичні умови. Жодних інших чинників, які би хоч якось помітно впливали на процес, тут не існує. Об’єкти справді перебувають у майже 60-відсотковій готовності. Це табірне містечко є дебютним у низці подібних проектів. Його реалізацію можна вважати своєрідним викликом як для проектантів, так і для оборонного відомства. Також цей майданчик на «Ширлані» став своєрідним полігоном і для будівельників, архітекторів, фахівців з військової логістики, планування тощо.

«РОЗУМНІ» КАЗАРМИ…

На будівництві я поспілкувався із Олександром Войналовичем – керівником проекту ТОВ «Вінницька будівельна компанія», яка здійснює генеральний підряд на виконання робіт зі спорудження житлових казарм для військовослужбовців.

–  Темпи будівництва планові. Ми практично не відстаємо від графіку, – зауважує представник будівельної компанії. – На сьогодні повністю збудовано корпуси всіх 11 казарм. У більшості з них встановлені вікна, поступово приступаємо до внутрішніх робіт. Зараз заповнюємо стелі сандвіч-панелями, вже привезено матеріали для утеплення підлоги, яке ми почнемо незабаром виконувати. Необхідні матеріали нині заносимо в казарми, словом, будівництво не припиняється. Звісно, алгоритм виконання певних видів робіт доводиться коригувати з урахуванням погодних особливостей, але вони не впливають на нашу здатність виконати зобов’язання перед Міністерством оборони і здати об’єкти вчасно й із відповідним рівнем якості виконання.

Коли трішки потеплішає, запевняє Олександр Войналович, будівельники приступлять до заливання стяжок та підлог, підготовки систем каналізації й водопостачання для заведення їх у призначені місця. А потім настане черга і кінцевого оздоблення всіх об’єктів.

–  Визнаю, що теперішнього сезону нашим головним ворогом стали вибрики погоди, – коментує ситуацію представник ТОВ «Вінницька будівельна компанія». – Але ми добре розуміємо, наскільки важливо зараз для сектору безпеки виконати роботи з будівництва табірного містечка у визначені терміни. Нам вдається регулювати динаміку виконання робіт. Якщо у певний час нам заважає снігопад, дощ, буревій, то ми відпрацьовуємо у вихідні, або змінюємо профіль робіт, беручись за завдання, приміром, які стоять перед нами всередині приміщень. Тобто, намагаємося максимально ефективно використати той час, який у нас є. Іще одне: жодних проблем із фінансуванням та іншими моментами, які залежать від Міноборони, на цьому будівництві не виникало.

–  Які зауваження чи висновки для наступного будівництва таких от табірних комплексів можна зробити на основі добутого вами на «Широкому Лані» досвіду? – запитую в Олександра Войналовича.

–  На мою думку, Міністерство оборони має сформувати чітку і грамотну систему експлуатації цього комплексу, – говорить пан Войналович. – Що я маю на увазі. З урахуванням того, що тут в основному перебуватиме перемінний склад, доцільно подбати про створення підрозділу чи організації професійної обслуги, адже у табірному комплексі працюватиме багато складних механізмів. І за їхню безпечну та коректну експлуатацію має хтось відповідати. Приміром обладнання, яке закладається у теплопункти, містить чимало сучасних технологічних рішень. Потрібно мати досвід та відповідний рівень освіти, щоб належно його експлуатувати.

–  Цікаво, а що таке теплопункт, яка його функція?

–  Кожна казарма матиме власний теплопункт – якщо дуже просто, це автоматизований регулятор подачі тепла в приміщення. Тобто, якщо в казармі немає заселення, можна суттєво знизити там температуру повітря. Це дає неабияку економію ресурсів. Така ж історія й із системою вентиляції та кондиціонування: в кожній казармі вона регулюватиме як внутрішній температурний режим, так і подаватиме свіже повітря. Тут будуть усі умови – душові, пральні, туалети – все розраховано, виходячи із сучасних норм. Ці споруди без зайвої скромності можна назвати «розумними» казармами. Тому, повторюся, досвіду сантехніка замало аби бути на «ти» із таким обладнанням. Інакше його можна просто загубити.

…І ПОВНА ЕКОЛОГІЧНІСТЬ

–  А який тут буде ландшафт навколо казарм після того, як їх введуть в експлуатацію?

–  Згідно Генплану, між усіма казармами буде бетонна проїзна дорога, на решту території повернемо той чудовий чорнозем, який ми згортали, коли починали будівництво, й засіємо його спеціальним сортом газонної трави. І його, як і «розумну» техніку, теж варто підтримувати у належному порядку – такі газони потребують кваліфікованого догляду. Створимо тут і повне автономне водозабезпечення – влаштуємо належну кількість артезіанських свердловин, систему водопідготовки перед її використанням. Каналізаційна напірна станція працюватиме у повному циклі переробки стоків у відстійниках з подальшою їх біологічною очисткою. Тобто, це буде своєрідне невеличке місто – і без відходів – з повною екологічністю циклу життєдіяльності.

Отже, розкажемо що ж собою являють майбутні казарми сучасного табірного містечка навчального центру. Це металеві каркаси, встановлені на потужному фундаменті, зашиті сандвіч-панелями. Стіни мають аналог утеплення, що відповідає товщині кладки із чотирьох цеглин. Тобто, метрової товщини! Підлога і стеля мають також системи утеплення, гідро й пароізоляції. Кожна казарма розрахована на дві роти (240 чоловік) і поділена відповідно центральною перегородкою. У кожній її частині будуть свої спальні та службові приміщення: кімнати для командирів, теплопункти, електрощитові, сушарки, душові кімнати, туалети тощо. Передбачена тут і одна казарма для жінок – її облаштують враховуючи саме «жіночу» специфіку.

Цікаво, що тут здебільшого працюють місцеві люди – із навколишніх сіл і містечок. Що важливо надзвичайно, бо будівництво створює робочі місця – майже 100 людей на розбудові «Ширлану» заробляють непогані кошти своїм родинам. Це фахівці, які мають відповідну класність – зварювальники, монтажники, фахівці з бетонних робіт та інших будівельних й інженерних спеціальностей. Отже, розвиток полігонної інфраструктури нашого війська практично створює нові робочі місця, потребуватиме у подальшому формування обслуговуючих структур, а це певне вирішення проблеми працевлаштування для багатьох українців і розвитку окремих громад.

Також мені пощастило навідати будівництво котельні. Воно цікаве тим, що спочатку встановлюють привезені кожен окремим тягачем величезні котли, а тільки потім навколо них зводитимуть приміщення. Причому, котельню будують з урахуванням можливої перспективи розбудови цього містечка. Адже ці 11 казарм є лише першою чергою проекту. Так само закладені й резерви потужності і очисних споруд та інші розрахунки. Друга черга передбачає будівництво іще приблизно такої ж кількості казарм.

–  Ми готові співпрацювати надалі із Міноборони не зважаючи на те, що є багато охочих тикнути пальцем і сказати буцімто ми не працюємо. Зокрема, звинувачують у тому, що байдикуємо, та ще й гроші, вибачте на слові, «пиляємо», – зазначає Олександр Войналович. – Приїздіть шановні критики і критикани – та й самі переконайтеся: будівництво наше живе і просувається до своєї кінцевої мети. Ми почали роботу тут навесні торік, і плануємо все завершити так, як зазначено у договорі – до кінця 2018-го.

Тим часом будівельники іншого підрядника – компанії «РІСТ» працюють над прокладенням доріг, комунікацій, зводять сучасні котельню і величезну їдальню, де одночасно зможуть харчуватися приблизно 2,5 тисячі чоловік.

–  Коли ми починали рік тому роботу, тут було чисте поле, – каже  очільник дільниці ТОВ «РІСТ» Сергій Носаченко. – У нас уже є фундамент та каркас під КПП. Зробили тимчасову під’їзну дорогу із бетонних плит. Завдяки їй ми в будь-яку погоду завозимо будматеріали й будівництво практично не зупиняється. Готовий каркас і дах їдальні, ось буквально днями маємо встановлювати металопластикові вікна у пройми.

А їдальня тут справді гігантська. Її обідня зала виконана у формі літери «Т». Вона має верхній та нижній – підвальний, рівні. Вже зроблено 70% опалубки для заливання бетонного перекриття підвалу, спроектованого для технологічного обладнання їдальні.

–  Ця їдальня – унікальна споруда у своєму класі, адже розрахована на обслуговування за добу щонайменше 5 тисяч осіб. Звісно, цих людей потрібно швидко і якісно обслугувати. На другому рівні їдальні будуть варочні цеха, обробки і зберігання провіанту, – пояснює Сергій Вікторович. – Звісно, нинішня погода, як не крути, дещо нам завадила. Строки можна намічати, але є людські та природні фактори. Але без сумніву, що заплановані роботи ми виконаємо у повному обсязі.

Саме так з’являється нова культура мілітарної архітектури та військового будівництва. Адже настав час оновлювати і ці речі, осучаснювати їх разом із усім контекстом осучаснення країни. Люди, які захищають свою державу, мають готуватися до цієї місії в нормальних умовах. Звісно, вони мають тренуватися у полігонних умовах, інколи навіть у дещо несприятливих, адже воювати їм доведеться за будь-якої погоди. Але повертатися із навчальних місць вони повинні у власну зону прийнятного для сучасної людини комфорту. І цей комфорт незабаром стане абсолютною реальністю вже цього року.