"Врач-вайберолог", или Что будет с визитами на дом?
Будет или не будет приходить на дом? Сегодня это один из наиболее животрепещущих вопросов после старта кампании по подписанию декларации с семейным доктором. С марта вступил в силу приказ (№157 от 26.01.2018), которым МОЗ отменяет книгу записи вызова врача домой. Теперь врач не обязан отчитываться о визитах ко всем пациентам, которые вызвали его домой – все решения о визите будут приниматьс в телефонном режиме.
Ульяна Супрун, и.о. министра здравоохранения, пояснила нововведение так: «До недавних пор можно было позвонить в регистратуру амбулатории и вызвать врача на дом. Врач получает вызов и должен по нему ехать. Но тот человек, который принимает вызов – не врач, и он не может принимать решение о том, нужен визит врача или нет. Вместо этого врач будет напрямую общаться с пациентами. Если сможет, даст совет по телефону, если нет - предложит приехать в амбулаторию. А если необходимо приехать к пациенту, то врач будет приезжать, как и прежде. Но теперь это будет совместное решение врача и пациента. Мы сейчас стремимся дать больше автономии права выбора на уровне «врач – пациент», а не контролировать каждый шаг. Они должны сами отвечать: для пациента это его здоровье, для врача – ответственность наблюдать за своими пациентами, и должны вместе это решать».
В общем-то, вполне цивилизованное решение, однако сразу возникает несколько проблем.
Во-первых, телефон. Обычно в поликлинике или амбулатории он находится в регистратуре. Между собой сотрудники общаются по внутренней связи либо по мобильным. Давать номер своего мобильного всем пациентам участка многие не готовы, так как начнутся звонки в вечернее и даже ночное время. Соответственно, нужны рабочие мобилки с оплатой, чтобы врач мог не только принять звонок от пациента, но и, при необходимости, сам перезвонить. А также чтобы иметь возможность отключать его во внерабочее время.
В моей амбулатории, к примеру, заявили, что на вызовы они вообще ходить не будут, а телефонов пока нет, поэтому если заболел – приходи на прием или вызывай скорую. Мол, за 1 грн в день, которую государство будет платить за каждого больного, врач не может еще и ходить к нему домой. Тем более, если пациент, подписавший декларацию, живет в другом районе или вообще за городом.
Второе – больничный и рецепт. Если человек болен, у него высокая температура, но визит врача, действительно, не нужен. Пока что электронных медицинских карт в наших поликлиниках и амбулаториях нет. Медкарточки у многих хранятся просто дома. Как будет фиксироваться первый день больничного? Как и где будут фиксироваться рекомендации или назначения врача? А если личной консультации врача не надо, но нужен рецепт?
И третье. Часто симптомы инфекционных заболеваний очень похожи на симптомы обычной простуды. Определить, что это именно инфекция, может только врач, пациент запросто может не обратить внимания на какие-то важные детали. В результате, может быть потеряно время.
О том, как реализуется новация Минздрава, я попросила рассказать семейного врача амбулатории №9 Печерского района Елену Горопко.
- Скажите, если человек заболел, он может вам позвонить по личному мобильному или нужно только через регистратуру?
- Это зависит от личности врача. Некоторые имеют «рабочие» телефоны и дают только их. Некоторые вообще не дают свой мобильный тел. У меня один телефон, обычно даю номер, если более менее адекватные пациенты. Стараюсь идти навстречу. Часто пишут по вайберу, присылают результаты анализов, обследований, фото своих «проблем» бросают . Коллеги даже шутят, что есть такая профессия – вайберолог, врач, консультирующий по вайберу. Но в этом недостаток, конечно. Потому что пишут / звонят часто в нерабочее время, некоторые в 11 вечера, и в результате получается, что твой рабочий день увеличивается на неопределенное время. По сути, ты всегда «на работе», всегда должен быть начеку.
А сейчас согласно реформе, мы вообще были не в курсе, что наши номера телефонов будут указаны в декларациях. Так что выбора нет, и теперь со всеми, с кем подписали декларацию, должны быть на связи.
- Как вы фиксируете первый день болезни (например, для больничного), если у многих карточки дома? И где фиксируете назначения?
- В такой ситуации завожу временную медкарту – без нее я не могу открыть больничный. В ней же фиксирую все симптомы и жалобы пациента. Больничный – серьезный документ. Там должно быть все четко прописано.
- А если ваш визит не нужен, но нужен рецепт?
- Обычно прошу, чтобы пришли родственники или соседи. Если уже совсем некому, то прошу зайти медсестру.
- Пациент может не полностью или неправильно описать симптомы по телефону, из-за чего можно пропустить инфекционное заболевание или какое-либо другое серьезное. Как тут быть?
- Для того и есть врач! Если есть подозрение на инфекционное или любое другое заболевание, врач всегда должен расспросить пациента настолько подробно, насколько это требуется для его диагностического поиска. После такого подробного сбора анамнеза, вполне возможно, врач может принять решение о визите к пациенту.
* * *
Как будут решаться эти вопросы, если врач, как это модно сейчас говорить в Минздраве, не мотивирован, сказать сложно. Видимо, надежда на то, что граждане не будут затягивать и уже в ближайшие месяцы подпишут декларации. На сегодня их заключили уже более 2 млн украинцев.
Далі. Шкода, що зараз у 3-х найбільших українських операторів моб.зв'язку фактично відсутні тарифні плани без щомісячної абонплати. Від головного лікаря грошей для оплати послуг зв'язку не дочекаєшся (максимум - 1 службовий мобільний на весь заклад), від пацієнтів - обізвуть хабарником і напишуть заяву в прокуратуру. Наступна проблема - коли і хто має відповідати на дзвінки пацієнтів? Лікар під час прийому, паралельно оглядаючи хворого? Лікар під час виклику додому? Медсестра, розмовляючи під боком у лікаря, бо секретарка не передбачена, а кабінет один (привіт совковій коридорній системі забудови поліклінік). Як довести, що під час розмови з пацієнтом була дана рекомендація викликати "103" негайно, бо лікар зараз на прийомі, а пацієнт вдома може не дожити до візиту? Писати всіх на встроєний у смарт диктофон? Чи буде запис мати юридичну силу? Якщо під час епідемії грипу дзвінків від пацієнтів буде 20, з них до 15-х треба прийти додому, хто буде оплачувати роботу понад робочий день? Причому з них кілька - в різних районах великого міста-мільйонника. Уляна буде "ходити за пацієнтом", чи підвозити на своєму авто?
Щоб два рази не відкривати комент: я давно частково обслуговуюсь лікарем у телефонному режимі. І це зрозуміло: вже більше 30 років цей лікар і є для мене сімейним в буквальному сенсі слова.
Попри те, що вищевикладене просто абсурд, воно ще і ******* дуже небезпечними наслідками для пацієнтів, а потім і для лікарів. По-перше, сумнозвісні "декларації" на які, як на панацею від усіх бід української медицини (зокрема її первинної ланки) так уповає Міністриня-реформаторша У.Супрун через свої рупори на Цензорі - ПРИНЦИПОВО НІЧОГО НЕ МІНЯЮТЬ В МЕХАНІЗМАХ І СХЕМАХ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ. Хворий як звертався і ходив до свого дільничого ( сімейного) лікаря, так і буде туди ходити, хоча б тому, що у нього як не було, так і не залишається іншого вибору: кадрова недоукомплектованість дільничими(сімейними лікарями) особливо на рівні сіл і сільських районів (та і міст...) сягає 30-40%. По-друге: уже випливає конфуз з "деклараціями", коли пацієнти у містах (навіяні ілюзіями про "право вибору лікаря") ринулися підписувати декларації з ("кращими") лікарями з інших дільниць і почули ... "підписати-то я підпишу, але мотатися на виклики по всьому місту (за межі своєї дільниці) - не збираюся...". Від себе додам - відповідь лікаря правильна: існують нормативи навантажень, робочого часу, КЗПП України, врешті - межі людських можливостей... По-третє, уже складається ситуація з "перебором" кількості пацієнтів у одних сімейних лікарів і відсутністю або недобором в інших. Зразу же відчуваю, " хор реформаторів", накшталт - нехай ті, що "не добрали" вдосконалюються до рівня тих, що "перебрали". Здорова конкуренція, бачте... Так - то воно так, але, "перебравші" не осилять таку кількість бажаючих, вони просто фізично не зможуть їх обслужити ні на прийомі, ні на викликах - буде біда (підуть ускладнення, хтось необслужений помре, напишуть скаргу, підуть до суду...). Цікаво, пані Супрун хоч раз приймала і відправляла комісії ("з верхів") по перевірці скарг родичів померлої людини? Хоч раз викликалася до прокуратури, відповідала в судах, врешті - дивилася в очі родичам загиблої з таких причин людини? По-четверте, що буде з тими дільничими лікарями, якщо навіть допустити, до яких потенційні пацієнти дільниці свої декларації не понесуть? Не платити зарплатню? Звільняти з роботи? І це при колосальному дефіциті лікарів первинної ланки ... І по якому праву? Що йому не принесли на підпис декларації? Немає такої норми - він через суд поновиться на роботі з компенсацією за вимушений прогул і моральні збитки.
І, нарешті - якщо громадянин не підпише таку декларацію з сімейними (дільничими) лікарям - це дає останнім право не приймати, не обслуговувати, не ходити на виклики, іншими словами - відмовити громадянину в наданні медичної допомоги?? Ви, колеги - реХФФорматори "смикаєте тигра за вуса". У деяких країнах і суб"єктах федерації цих країн ТАКЕ кваліфікується як убивство 1 (першої) ступені - через ненадання медичної допомоги.
"Зальотні" реформатори прийдуть і зникнуть на "історічєскую" (як грузинські, московські, польські, прибалтійські...) а ми залишимося сам-на сам зі своїми проблемами. І може тоді через шкіру, через нерви "доженемо", що ми мали одну з кращих у світі систем охорони здоров"я, базовану на повному державному забезпеченні від первинної ланки до кращих у світі НДІ, державній підготовці і обов"язковому і гарантованому розпреділенню кадрів, профілактичному напрямку, кращу у світі систему швидкої допомоги ... і людяне ставлення до хворих людей, як до людини, а не джерела бабла. Цій моделі при обережному і виваженому у просторі і часі (еволюційному) реформування потрібно було забезпечити належне фінансування, хоча б на рівні 90 -го року. Це не так уже для бюджету і багато, в порівнянні скільки ми втрачаємо, і скільки крадемо.
Мне возможно повезло, а другим?
Але є коменти не від лікарів, що задають не дуже розумні питання. От мовляв у мене жар (37,5), хай лікар чи швидка приїздить і рятує мене як хоче. А що в мене то - дизентерія чи простуда, так я типу не лікар,аби гадати. Колись видався такий всесоюзний журнал "Здоров'я". І там добре, з картинками та фотками, пояснювали різні прояви різних хвороб та давали поради як і що чинити в тому чи іншому випадку. Журналу подібного в Україні немає, целітєль, що колись виписували батьки, навіть і близько не рівня тому колишньому Здоров'ю.
Але ж у будь-якого коментатора є інтернет під рукою. І вже глянути, що там на різних сайтах про симптоми, що спостерігаєш в себе ж таки можна!
Нажаль і в школі ******** учать лише біологію та анатомію, але ніякого лікбезу відносно основних хвороб. Як мало-що учень взнає про здоровий спосіб життя. Хіба лише самостійно.
Не пишіть дурниць. Якщо пацієнти почнуть самі собі встановлювати діагнози, то вони вже і лікування зможуть по-інтернету призначати. Навіщо тоді лікарі? - Сам поставив діагноз, сам призначив лікування, сам помер.
Говориться про розуміння того, як функціонує наш організм. Якщо люди більше про це знатимуть, то може вони будуть обережнішими в людних місцях чи на природі, менше їстимуть всякої гидоти. Дбайливе ставлення до власного здоров'я - особиста та суспільна необхідність. Хоча б для того, аби лікарям вистачало часу на складні випадки захворювань.
То які ж це - дурниці? Із життєвого досвіду та публікацій часто бачимо, що лікар чи й група їх не завжди правильно ставлять діагноз. Так як був випадок з гепатитом С. Та й інколи дуже важко його розпізнати за іншими враження печінки (від алкоголю наприклад). Так помер мій товариш. Ось його слова: лікувати можна, але вже нема чого. Де він його підхватив? НЕ знаєте? В лікарні він ту смертельну хворобу отримав. Були операції років з двадцять-тридцять тому.
А ті розрекламовані препарати, що пропонує аптекар, часто лише згладжують симптоми і хвороба переходить у хронічну стадію. Тишком нишком руйнуючи і так підточене здоров'я.
Дуже давно, ще за совка, в мене був такий прикрий випадок: афтозний стоматит у малої дитини. Що саме, ми ж звісно не знали, лише підозрювали. і от поперлися в поліклініку до педіатра. Ту Катю Андріївну люди хвалили як знаючого лікаря. І не дарма. Як тільки вона побачила рот дитини, зразу ж вигнала: до стоматолога. І підтвердила догадку про афтозний стоматит (річ досить заразна). Стоматолог паралельно був зав поліклініки і практики мав небагато: не може бути, щоб до сорока температура при стоматиті. Але то простий стоматит лікується медом. Полосканням яким може. А афтозний, що викликаний вірусом, лише противірусними препаратами. І він радить сімтоміцинову чи ще яку мазь. Хоча сам сумнівається що при язвах у роті можна якось дитину помазати. Добре, діагноз відомий, їдемо додому. Беремо книжку "Дитячі хвороби" для вихователів дитячого садка (дружина - вихователь). Там найкращий рецепт: обприскувати ротову порожнину інтерфероном, що продається в аптеці в ампулах, але доволі дефіцитний на той час. День-два обробітку ротової порожнини і язви стали загоюватися, бо напевно інфекція була знищена.
Стоматологи та деякі інші лікарі (що казати про аптекарів) мабуть і до цих пір не знають як лікувати афтозний стоматит у дітей. А він, якщо я правильно пам'ятаю, в основному в дітей трапляється.
Зрозуміло шо щось треба відправляти наверх завідуючiй, є й інші витрати. Але не розповідайте, що ви прям самий ображений клас в Україні, якому на мобiльник не вистачає, менше нiж iPhone 8 у вашого брата не бачив. У нас ніхто з сімейних навіть вухом не веде стосовно реформи, тому що реформа вже сталася, тільки до держави вона не має ніякого відношення)
Это ПОДЛОЕ лоббирование частной медицинской практики как уже существует стоматология и протезирование, лаборатории, ( для анализов) исследование МРТ ... и клиники по образцу " Борис",где БАСНОСЛОВНАЯ стоимость услуг (скорая,лаборатория,консультации и осмотр спецов, СТАЦИОНАР) даже не по карману среднему классу
это так, и в США, и Англии, и в Германии, и в Израиле. Но эту сумму выплачивает больнице или больничная касса, или частная медицинская фирма, в которой застрахован пациент. А вот приезжающие "медицинские туристы", есть сейчас такой термин "медицинский туризм", платят полную стоимость за все обследования и лечение те же 100 дол. за сутки. Так будет и в Украине, потому что постепенно вводится медицинское страхование и в Украине. А в отношение Вашего родственника, так это больший процент средств для существования этой клиники платит государство. Тодуров об этом скромно умалчивает, выдаивая сразу "двух коров"-государство и пациента. Так что о лечении лучше Вам задуматься. И не травля Тодурова идёт, а уменьшение его рваческого инстинкта с государства. Если бы не госдотации Тодурову, да и выплата им настоящих реально положенных налогов, хотел бы я увидеть сколько бы сгребли с Вашего родственника в этой клинике. Вся бы его родня и Вы в том числе остались бы без штанов. Зри в корень, как говаривал Козьма Прутков.