Енергетики з фронту прохають допомоги іноземців

Енергетики воюючої Луганської області працюють під обстрілами та після обстрілів. Але через господарську кризу, викликану півторарічним фінансовим «знекровленням», вже не мають ані палива та ремонтних матеріалів, ані медоглядів, ані засобів захисту. Це веде до дестабілізації енергосистеми. То ж енергетики були змушені звернутися за допомогою до іноземних посольств та до UNICEF – якщо свої можновладці не розуміють, до чого призведуть наслідки їх дій.

Ситуація з інфраструктурою у воюючій Луганщині стає все більш загрозливою. Незважаючи на неймовірну важливість безперебійної роботи електричних мереж та підстанцій, які мають забезпечувати електроенергією Збройні сили та правоохоронців, підтримувати роботу енергосистеми стає все більш важко. Наразі це все більш схоже на боротьбу з вітряками – бажання працювати на користь Української Держави є, але сил та можливостей не достатньо.

Двократне підвищення аварійності в порівнянні з попередньою зимою 2016/2017 років, масштабні аварії на об’єктах інфраструктури та енергосистеми, зрив підготовки до роботи системи в осінньо-зимових умовах, неможливість виконання модернізації та розвитку мереж в рамках Інвестиційних програм, труднощі в відновленні електропостачання – все це лише підтверджує незворотнє руйнування інфраструктури прямо на лінії фронту.

Це – оголює нашу оборону та знижує потенціал спротиву. Це – дестабілізує воюючу Луганську область та дає козирі ворогу в антиукраїнській пропаганді.

Дехто схильний вважати, що краще замовчувати ці проблеми. Так вчиняють деякі журналісти та більшість приватних національних телекомпаній. Але від замовчування ситуація не покращиться, а енергосистема не стане працювати стабільніше.

Навпаки, і насамперед – саме ті, хто свідомо ігнорує енергетичні проблеми прифронтової Луганщини, підривають обороноздатніть країни та розхитують соціальне невдоволення.

Якщо НКРЕКП та Кабмін терміново не виправлять ситуацію з енергетичною системою на Луганщині, наслідки будуть вкрай поганими. Луганське енергетичне об’єднання вже півтора роки не має фінансування, бо всі гроші забираються на користь держпідприємства «Енергоринок». Господарська діяльність в таких умовах паралізована, енергокомпанія агонізує, а робота енергосистеми вже тримається на чесному слові луганських енергетиків.

Хіба можна так - на півтора роки залишити без фінансування стратегічно важливе підприємство на фронті? Хіба це нормально в умовах війни?!

В зв’язку з вкрай важким становищем, колапсом в енергетичній системі, луганські енергетики звернулися за допомогою до Посольств Великої Британії та Норвегії в Україні, до Представництва ЮНІСЕФ (UNICEF) в Україні. В копію були додані Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман, міністри уряду, голова НКРЕКП Дмитро Вовк, директор ДП «Енергоринок» Юрій Гнатюк. Вони – знають про колапс електроенергетики воюючої Луганщини та про «знекровлення» Луганського енергетичного об’єднання, але, на жаль, півтора роки не можуть вирішити, що робити. Можливо, що іноземці допоможуть корисною порадою?

Нагадаю, що Луганське енергетичне об’єднання з грудня 2016 року намагається здійснювати господарську діяльність в зоні бойових дій в умовах відсутності фінансування. НКРЕКП відбирає всі кошти в підприємства в рахунок погашення боргів перед держпідприємством «Енергоринок». На додачу, з лютого 2017 року рахунки ЛЕО арештовані Державною виконавчою службою – теж через борги перед ДП «Енергоринок».

Внаслідок цього існують великі труднощі з виплатою навіть найменшої зарплатні, що отримують кваліфіковані спеціалісти за свій триденний робочий тиждень, на який підприємство було змушене перейти з лютого 2017 року. З серпня 2017 року не сплачується ЄСВ, що позбавляє працівників соціального пакету, стажу та лікарняних. Вже звільнились та поїхали з Луганщини майже 600 фахівців.

Немає грошей ні на паливо для виїздів бригад, ні на ремонтні матеріали.

Не вдалося підготувати електромережі Луганщини до осінньо-зимового періоду, через що при найменшій негоді, дощі чи вітру, тисячі споживачів на тривалий час залишаються без світла.

Вже зараз виникли значні труднощі з обслуговуванням підстанцій та електромереж – через відсутність медоглядів, через неможливість організації безпечної експлуатації автотранспортних засобів та спецмеханізмів.

Парадокс в тому, що Держава карає луганських енергетиків за борги підприємства, що виникли якраз завдяки наказам, постановам, вимогам високопосадовців. Ці борги - борги комунальників, державних підприємств, борги споживачів з "ЛНР" - що отримували електрику фактично безоплатно через дії та бездіяльність чиновників з високих київських кабінетів.

Так, ДП «Енергоринок» виставляє луганським енергетикам рахунок в розмірі майже 5,3 млрд грн. При цьому борги споживачів перед ЛЕО складають близько 5,5 млрд грн. Сюди входять борги споживачів на окупованій Луганщині в розмірі близько 5 млрд грн, та борги споживачів на контрольованій території – близько 700 млн грн, з яких 530 млн грн – борги підприємств ЖКГ.

Безоплатне постачання електроенергії до так званої «ЛНР» здійснювалось на підставі постанови КМУ №263 від 07.05.2015 року. На підставі постанови КМУ №368 від 25.05.2016 року споживачі контрольованої частини Луганщині сплачували борги споживачів «ЛНР». Уряд мав би зупинити безоплатне постачання електроенергії до ОРЛО на підставі наказу Міненерго №440 від 10.07.2015 року, коли бойовики захопили майно ЛЕО на окупованій території, але це було зроблено лише 25 квітня 2017 року, додатково створивши збитки в розмірі 1,7 млрд грн.

Цікавий факт – борг ЛЕО перед Енергоринком через півтора роки фінансових санкцій, щодобових утримувань та арештів рахунків – залишився все таким же – майже 5,3 млрд грн. Окрім безперспективності спроб погасити мільярдні борги «ЛНР» за допомогою споживачів аграрної півночі Луганщини, негативно впливає на рівень розрахунків і постійний приріст заборгованості за електроенергію з боку підприємств ЖКГ. А Попаснянський водоканал, наприклад, щомісяця на мільйони гривень постачає воду в ОРЛО. Борг Попаснянського водоканалу за електроенергію складає більше 180 млн грн, і це – без врахування штрафних санкцій, і тільки за 2,5 роки існування.

Така ситуація може призвести до страшного техногенного та соціально-економічного колапсу на території Луганщини.