З архіву "Сектора правди". Політпроект
Із початком активної фази передвиборчої кампанії, як гриби після дощу, ростуть нові політичні рухи, партії та проекти. А ветерани українського політичного Олімпу із лютим скреготом проходять процедури сезонного ребрендингу, спішно перефарбовуючи "вона" на "вони".
Всі збилися з ніг: шукають свіжі нескомпрометовані публічні обличчя, котрі вміють притомно говорити на камеру. Але в наших реаліях це те саме, що шукати живі обличчя у гробницях єгипетських фараонів.
Програмні документи політичних сил, причому, що нових, що старих, так само викликають асоціації із Давнім Єгиптом. Таке відчуття, що їх тексти лідерам вручили якісь давні невідомі ідоли. І, якщо відхилитися від стандартного змісту хоч на пів речення, можна побачити, як в офіс руху чи партії влучає блискавка.
Тому багатостраждальний електорат, приймаючи доленосне рішення «за кого голосувати, кого підтримувати?», змушений після другого абзацу псевдополітичної “води” сором’язливо відкладати вбік тексти програмових утопій і тренувати інтуїцію (читай: обирати навмання). Так відбувається тому, що замість міцної ідеологічної платформи партії, політичні рухи та окремі діячі пропонують нам грати в гру “вірю-не вірю”. Результати всім відомі. Які б не були ставки, в казино врешті-решт завжди виграє круп’є.
Сумно визнавати, але, окрім забороненої комуністичної ідеології, середній виборець ніякої іншої ідеології і не знає. Націоналізм перебуває під пресом маргиналізації, а решта сил під ідеологічною базою чомусь розуміють напрям зовнішньополітичного вектору та кількість сторінок популізму в програмі.
Ділимося секретом, пару років тому «Сектор Правди» теж розробив політичну платформу для одного новоствореного руху. Робили швидко, майже "на коліні", орієнтувалися на впровадження. Прагнули зрозуміло і просто виписати ідеологічну базу, щоб курс організації не залежав від кон’юнктури і виконавців. Грошей не взяли (були дурні й наївні). Але наш документ у роботу теж не взяли.
Тому на фоні чергового витка генерації нових політичних рухів ми вирішили опублікувати його сьогодні. Можливо, комусь стане у нагоді тут , або по сторінках:
Алла Мегель, Марія Яремчук
Потрібне щось простіше, конкретний символ, як от ляшкові вила, боксерські рукавички кличка, юліна коса.
Я, звичайно, трішки пожартувала, але...
За моїми спостереженнями люди обирають харизматичну на їхній погляд людину, програма лишається поза кадром, лише незначна частина туди зазирає.
В будь якому випадку, бажаю Вам і Вашій команді успіху, наснаги, перемог.
Свій голос віддам за Д.Яроша, якщо він виставить свою кандидатуру на вибори президента.
Дякую, пані Алло, за Ваш труд.