Я резервіст: найкращі збори за три роки
Про цьогорічні навчання резервістів можно буде писати багато.
Сьогодні наша збірна десантно-штурмова команда виконала останнє завдання цих зборів. ДШД - десантно штурмові дії. Ми десантувалися на МІ-8 у визначених районах та взяли під контроль важливі об'єкти інфраструктури, забезпечив проходження бригади через водні перешкоди.
Навчання добігають фіналу.
З точки зору тактичних дій та бойової підготовки - це найліпші збори за три роки.
Ми вивчали ази інженерної справи, та робили підрив власноруч підготовленої вибухівки, десантувалися з трьох різних типів повітряних суден МІ-8, Ан-26 та ІЛ-76, у різний спосіб. Проходили та відпрацьовували тактику дій десантно-штурмового відділення та взводу.
Здійснили повітряно-десантну підготовку. Виконали ДШД, про що йшло вище.
Інші підрозділи відпрацьовували рейдові дії, бойові стрільби тощо.
Більшість резервістів зробили дуже важливий крок, який певною мірою змінить їх, як особистість - здійснили свій перший стрибок.
А те, що ми отримали шанс, та не впустили його, десантуватися з літака ІЛ-76 - неймовірне щастя. Не всі контрактники мали такий досвід. Напевно це вперше за збори резерву і маю надію стане постійною практикою.
З позитивного досвіду стала робота з курсантами факультету ВДВ Військової Академії міста Одеса. Майбутні офіцери блискуче керували відділеннями резервістів, проводили навчання, допомагали при укладці парашутів, та загалом показали себе з найкращого боку. Зазначу, що хлопці вже переймають досвід НАТО, працюють у їх знаковій системі, та загалом приємно здивували навичками та спромоглися знайти спільну мову з набагато старшими товаришами резервістами, учасниками бойових дій.
Звичайно є багато моментів, особливо з роботи тилового забезпечення, які треба поліпшувати та вивчати для приведення до відповідності 21 сторіччю.
Потрібно міняти норми забезпечення, починаючи від харчування до терміну носіння форми у різних родів військ при залученні до виконання завдань у тактичних умовах.
Та це окрема тема для дослідження та доповідних.
Загалом же, усі з ким я розмовляв і хто був активно залучений до виконання різних завдань з бойової підготовки, задоволені та відмічають, що це просто...
Просто СУПЕРОВІ збори.
Особисто я, дізнався багато нового, та отримав безцінний досвід та товаришів, яких вже незабути, навіть коли б схотів)))
Бо не часто відліляєшся від борту в натовпі веселої компашки на швидкості 360-400 кілометрів на годину.
Не знаю що сказати - невже потрібно було все довести до війни щоб почати відроджувати країну, чому цього не почали робити в 2004р. Юльку з Ющенком придушив би.