"Узі Гройсмана" замість "Юліної тисячі"

Досить цікавий виступ Гройсмана на ICTV.

Я вже давно казав, що Гройсмана не треба недооцінювати. Хоча сам він, очевидно, хоче, щоб його недооцінювати. Мовляв, політики у його діях немає, лише "господарювання", сам він (разом з урядом) виконує ідеї президента. Найголовніше - збереження економічної стабільності і т.д.

Так прем'єр дистанціюється від наявного політичного дискурсу та надає можливість усім кандидатам на пост президента попрацювати на взаємне знищення. А сам він тут ні до чого - він готується до парламентських виборів.

При цьому, він наполегливо піднімає найбільш цікаві для суспільства питання: пенсії, зарплати, субсидії, тарифи, інфраструктура і т.д. Не скажу, що ці питання - безпрограшні, адже питання зарплат і пенсій завжди породжує питання про причини того, чому вони такі низькі. Але у будь-якому випадку, вони завжди викликають у всіх непідробний інтерес. На відміну від "томосів", які, об'єктивно, цікавлять лише "активістів".

Що важливо, прем'єр постійно публічно звертається до власних проблем, які є очевидними. Зокрема, це питання тарифів та їх підвищення. Він демонструє розуміння того, що може означати підвищення тарифів для нього особисто. Реалізм - це завжди добре. Це завжди підкупає.

Зараз це виглядає неважливим у рамках того політичного дискурсу, який сформували політтехнологи. Але не варто забувати про політичну вагу посади прем'єра.

Варто згадати, як використала свого часу Тимошенко пост прем'єра для власної "розкрутки". Не можу сказати, що Гройсман повторює її рецепти - занадто вже вони різні. Але він так само шукає свої "фішки" (типу "Узі Гройсмана" замість "Юліної тисячі"). У потрібний момент може оперувати популярними гаслами (типу вимог до керівництва Нафтогазу відмовитися від мільйонних зарплат).

Якщо це все буде доповнено соціальними виплатами (давайте чесно - для більшості виборців це ключове питангя), то набрати "ядро" власного електорату буде не так і складно.
Поки що цілі - більш менш зрозумілі. "Відбити" у "нео-регіоналів" нішу господарника, мобілізувати "соціально незахищених" виплатами з бюджету, доповнити їх "прихильниками реформ" через медичну реформу (а вже видно, що Гройсман піднімає її на "щит"). От і готовий власний електорат.

Не треба недооцінювати Гройсмана. Хоча зараз він і робить все, аби його недооцінювати.