"Донбас" Лозніци - жорсткий реалізм і драма

Подивився фільм Донбас Сергія Лозніци.

Дехто з друзів, що бачили його кінофестивалі гаряче рекомендували, казали чорна комедія, трагі-комедія, трагі-фарс...

Збрехали. Це жорсткий реалізм, драма.

Я ніколи не порівнюваю фільми, але я можу порівняти свої відчуття, і схожі враження у мене викликала остання картина Германа старшого.

Це калейдоскоп людського лайна під мікроскопом.

Тотальна перемога зла.

Найманці, буряти, аватари, віджими, аферисти, русський світ і Донбас, як якась резервація перекрита від Всесвіту блокпостами.

У якийсь момент усі мої інстинкти почали шепотіти - треба кинути ті території, забути, відгородити ровом. Забирати усіх, хто може переповзти до нас і за нас та закупорити назавжди.

Але я ж знаю безліч хороших людей звідти, але там залишаюттся ті, хтотне зміг виїзати з різних обставин, та й взагалі це наша країна, наша земля на яку прийшов ворог, приніс війну.

І війна триває.

І ворог на нашій землі. І ми маємо боротися за кожного громадянина України, навіть за злочинців. Спочатку ми маємо захистити їх права та поновити контроль над територіями, а потім спитаємо за злочини.

P.S. Кіно варте Вашої уваги. З неточностей - БМ-21 Град так не уражає, він б'є по площі. Це про епізод взятий з Волновахи. Та це блощиці.

А так, Естонія, Латвія, Черногорія, Білорусь - дивіться, можливо, скоро так буде у Вас.