Як готувався та здійснювався замах на мене

(текст довгий, але цікавий)

Чому саме я був обраний мішенню російських спецслужб? Чому не хтось інший, більш відомий і більш впливовий? Однозначної відповіді на ці питання немає... По-перше, не я один, а цілий ряд українських журналістів, громадських діячів, політиків, російських політемігрантів, які займають активну проукраїнську позицію у війні з РФ, були і залишаються мішенями російських спецслужб. По-друге, в моєму випадку я став об’єктом терористичної атаки через збіг інтересів спецслужб РФ і моїх кавказьких ворогів. По-третє, готуючи саме моє показове вбивство, вчинене У особливо небезпечниі спосіб, спецслужби РФ розраховували посіяти страх серед українців, звалити моє вбивство на чинну українську владу, до якої я перебував та перебуваю в опозиції, і таким чином збурити масові протести патріотичної громадськості, та окрім цього суттєво вплинути на політичну позицію Олега Ляшка Лідера нашої Радикальної партії, якого моїм вбивством хотіли змусити до мегарадикальних протестних дій...

Замах на мене було задумано і підготовлено в так званому «Українського центру», який функціонує в Москві і до якого входять офіцери ФСБ, ГРУ та інших російських силових відомств, завданням яких є ведення диверсійної роботи проти України та українців. Саме з працівниками цього центру в Москві на постійному зв’язку перебували виконавці теракту під телеканалом «Еспресо». Саме працівник цього центру, офіцер ГРУ МО РФ під вигаданим прізвищем «Аімбіндер» прибув до Києва з Москви, привіз вибухову речовину трінітроксілол, контролював виготовлення вибухового пристрою і підготовку замаху, а перед самим його здійсненням виїхав назад в РФ.

Основними виконавцями замаху-теракту були Олександр Григорян та Микола Лисак. Григорян до війни з РФ проживав в Дніпропетровській області і займався ремонтом доріг. Після початку війни перебрався на територію нашого окупованого Криму, де за наявною в наших правоохоронців інформацією, пройшов диверсійну спецпідготовку. До Києва Григорян з подругою прибув під кінець серпня минулого року, і оселився в хостелі поруч з 112 каналом. Після прибуття до нашої столиці Григорян зразу ж вступив у контакт з Лисаком. Вже вдвох підшукавши дрібних помічників, вони почали готувати замах на мене.

Лисак, уродженець Волині, вже довгий час мешкав в Києві, займався бізнесом і був пов’язаний з кримінальними угрупуваннями, в тому числі із кавказькими, і в тому числі в Москві. Вже пізніше після замаху на мене було встановлено, що Лисак особисто причетний до одного резонансного замовного вбивства в центрі Києва.

Спершу замах на мене планувався під телеканалом 112. Для цього Григорян і Лисак замінували тротилом автомобіль «Таврія» і в один з моїх ефірів на цьому телеканалі намагалися встановити його перед входом. Тоді ім завадив випадок. Одразу після мене в ефірі телеканалу 112 був мій колега народний депутат Антон Геращенко, на якого декілька разів до цього російські спецслужби готували, на щастя невдалі, замахи. У зв’язку з цим, відносно Антона СБУ здійснює відповідні заходи безпеки і до телеканалу прибула передова група охорони з кінологом та дресованою на пошук вибухівки собакою. Вони і злякали терористів.

Після невдалого замаху під 112, терористи зв’язалися з своїми кураторами в Москві і отримали вказівку готувати приїзд до Києва офіцера ГРУ РФ «Аімбіндера». За 400 гривен простий хлопчик-киянин з яким терористи познайомилися в залі гральних автоматів пішов до нотаріуса і виписав запрошення «Аімбіндеру» до України. Той сів на звичайнісінький потяг і прибув до Києва. З собою в підкладці шуби він і привіз трінітроксілол. Ця вибухівка активно використовувалася під час першої світової війни та трішки на початку другої. Її особливість в тому, що на неї не натягані собаки спецслужб і під час вибуху вона вся до мікрочастин вигорає.

В гаражі на Троєщині було облаштовано склад зброї і лабараторію, де за допомогою громадянина Мятних, який зараз перебуває під арештом в Лук'янівському СІЗО, змонтовано саморобний вибуховий пристрій начинений 9мм шарами від підшипника.

Григорян завчасно орендував мікроавтобус для перевезення замінованого скутера, і вдень замаху перевіз його в район теракту. Лисак підкотив і встановив цей мопед перед виходом з телеканалу, а Григорян активізував вибуховий пристрій...

Після теракту довідавшись, що я залишився живим Григорян подзвонив знайомим вірменам в Москву і попросив дати контакт когось з знайомих земляків, де можна декілька днів побути бо його «підставили хохли». Пізніше Григорян пішки через Чонгар повернувся до окупованого Крим,у а Лисак через Білорусь виїхав до РФ.

Справа про теракт, замах на мене була розкрита оперативниками Головного Департаменту Карного розшуку Нацполіції та СБУ. Слідство здійснює СБУ. Процесуальне керівництво здійснює Прокуратура м. Києва. Наразі вирішується питання про оголошення в міжнародний розшук Григоряна і Лисака...

Ось ці дві пики вбивць-колаборантів. Їх треба або затримати, або... ви все самі розумієте!