Cуд присяжних в Україні: досвід та перспективи
У судах, під час розгляду кримінальних справ, поряд із професійними суддями ми можемо спостерігати звичайних громадян, які так само мають право голосу та впливають на кінцеве рішення. Це присяжні. В Україні судовий процес за їх участю вже не новина, але в чому його особливість і наскільки даний інститут врегульований?
Український досвід
Перше судове засідання в історії України за участі присяжних відбулося 30 квітня 2013 року, майже п'ять років тому. Тоді слухали справу 27-річного громадянина Марокко Отмана Шакіба, котрий обвинувачувався в навмисному вбивстві львівського лікаря-травматолога Леона Фрайфельда. Чоловіку загрожувало довічне ув'язнення, втім адвокати обвинуваченого, посилаючись на норми кримінально-процесуального кодексу, вимагали слухання справи за участі присяжних. Методом жеребкування обрали трьох основних, ними були три жінки - паспортистка, вихователька дитсадка, екс-співробітниця «Львівводоканалу». Троє присяжних та двоє суддів мали вирішити долю обвинуваченого у вбивстві лікаря. Розгляд справи відбувся у Личаківському суді Львова. За рік - 4 березня 2014 усі троє присяжних виправдали Отмана, а суд визнав чоловіка винним. Втім зрештою Отмана Шакіба, що відбув у СІЗО 1,5 року звільнили.
Але «класична» модель такого суду, була введена в Україні ще в 1864 році і в подальшому замінена так званими «народними засідателями», які по своїй суті є різновидом суду присяжних. Саме така модель продовжує діяти в Україні, а відрізняє його від радянського варіанту лише назва.
На фото судове засідання за участі присяжних у справі колишніх співробітників «Беркут», обвинувачених у масових розстрілах на Майдані 20.02.2014 (вересень 2018)
Підміна понять?
Суд присяжних — це форма здійснення правосуддя, в якій прості громадяни можуть брати участь в процесі разом з професійним суддею та при розгляді справи по суті самостійно виносити вердикт. Втім юрист «Центру громадянських свобод» Андрій Кулібаба запевняє, що модель суду присяжних, яка наразі діє в Україні далека від світового досвіду:
«Той суд, який ми називаємо судом за участю присяжних, з наукової точки зору, є судом народних засідателів - шиффенів. Відмінність справжнього суду присяжних від цієї форми в тому, що в суді присяжних ці люди йдуть до нарадчої кімнати самі і без участі судді, самостійно приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, щодо винності якої проходить судовий процес», — каже юрист.
А от у судах шиффенів присяжні йдуть до нарадчої кімнати разом з суддею, де вони приймають рішення спільно.
Законодавче підґрунтя
На сьогоднішній день законодавчо суд присяжних закріплений у статті 124 Конституції України, де вказано, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Про статус та залученість присяжних в судових процесах написано в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та в Кримінально-процесуальному кодексі Україні. Втім окремого закону який регулює діяльність суду присяжних в Україні не існує.
У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначається:
— статус присяжного;
— вимоги та у яких випадках особа не може бути присяжним;
— підстави і порядок звільнення від виконання обов’язків присяжного;
— гарантії прав присяжних.
Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до правил КПК, саме він і регулює процесуальний аспект роботи суду присяжних, а саме — визначає права і обов’язки присяжного, процедуру відбору, порядок наради у суді присяжних та порядок усунення присяжного.
Підвалина демократичного суспільства
Важливість класичного суду присяжних полягає у тому, що він фактично вважається демократичним інститутом здійснення правосуддя.
Юристи також пояснюють, що у професійного судді і представників простого народу різний статус, адже професійні судді замислюються про те, чи не буде їх рішення скасовано вищими інстанціями:
«Професійний суддя, як будь-яка людина, хотів би, щоб виконана робота оцінювалася позитивно. І як би він не був незалежний формально, проте він обмежений тими стандартами, практикою і стереотипами, які існують при здійсненні правосуддя в цій судовій системі»,— каже юрист ЦГС Андрій Кулібаба.
Звичайні громадяни залучаються у процес, керуючись здоровим глуздом, життєвим досвідом, своїм уявленням про добро і зло, мораллю, а тому, під час спільного вирішення, складається певна конфліктна ситуація, зіткнення природнього розуміння права, моральності з практикою, життєвим досвідом, певним баченням закону, яке склалося за роки практики.
Кількісний склад суду присяжних
Від створення суду присяжних кількість присяжних становила 12 осіб. Так було прийнято у всіх країнах, але потім дістало істотних змін. Наразі найменша кількість законодавчо визначена у 3 особи (+ 2 запасні — Україна) найбільша — 15 (Шотландія). У деяких країнах допускається зменшення кількості присяжних під час судового розгляду, з певними обмеження стосовно окремих категорій справ (Англія). У класичному суді присяжних із окремою колегією присяжних засідателів найменша кількість присяжних становить 8 осіб (Австрія). Також варто враховувати модель суду присяжних під час обрахування чисельності присяжних. В країнах з класичною моделлю Великобританія, США, Росія, Іспанія (їхня чисельність варіюється від 5 до 12). В залежності від складності справи та адміністративно територіальної одиниці де діє суд присяжних ( у випадку США). Та суди присяжних з шиффенською системою від 2 до 7 це Німеччина, Україна.
Емоції чи здоровий глузд?
Як в Україні, так і в інших країнах світу на присяжних покладено обов’язок вирішення справи по суті та винесення вироку, на що часто не вистачає кваліфікації та знань пересічному громадянину. Це є ризиком того, що присяжні керуватимуться емоціями у своїх вироках.
Хто може стати присяжним і хто ним точно бути не може?
Перш за все, потенційний присяжний має відповідати наступним вимогам, які передбачені в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» у ст.65:
— присяжним може бути громадянин України, що постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду. Участь іноземців та осіб без громадянства, виходячи із принципу державного суверенітету і невтручання в діяльність іноземних країн не допускається. При цьому, не береться до уваги громадянство самого підсудного;
— присяжним може бути особа віком від 30 до 65 років;
— присяжний має володіти мовою розгляду справи. Особа має розуміти позицію обвинувачення, захисту, самого підсудного, показання свідків, висновки експерта, правильно оцінити надані докази.
Присяжними не можуть бути особи які:
— мають непогашену судимість;
— на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
— які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
— посадові, службові та інші особи, що здійснюють публічну діяльність та функції делеговані їм державою. У пункті 4 статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» сформовано виключний перелік таких посад: народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя.
Усі присяжні на початку судового процесу складають присягу. В ній вони присягають виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватись законом, своїм внутрішнім переконанням. Втім така присяга в Україні має лише суто символічний характер, бо українське законодавство не передбачає санкцій за її порушення. Світова ж практика йде шляхом накладення штрафу та відсторонення від справи такого присяжного.
Текст із присяги:
«Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині».
Передумови залучення присяжних у судовий процес
Наразі кримінальне провадження судом присяжних здійснюється у випадку вчинення злочинів, щодо яких передбачено довічне позбавлення волі і тільки у випадку клопотання обвинуваченого — судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Перспективи інституту присяжних
В рамках Правозахисного Порядку Денного (неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод) була створена робоча група щодо розробки змін до законодавства яке регулює діяльність суду присяжних. Головною ідеєю є надання можливості присяжним самостійно без участі судді приймати рішення про винуватість чи невинуватість особи, тобто виносити вердикт.
«Ми ж бачимо реформування даного інституту у видозміні моделі суду присяжних з суду «шиффенів» до класичного. Також варто видозмінити процедуру формування списків, добору та процесу участі присяжних у судовому розгляді, але щодо цього більше детально в окремій статті», — зазначив один з членів групи Андрій Кулібаба.
За даними Державної судової адміністрації України у відповідь на запити «Центру громадянських свобод», у 2016 році кількість розглянутих справ кримінального провадження склала 103 502 з них за участю присяжних - 51. За перше півріччя 2017 року - 53 525 справи і відповідно 26 з них за участю присяжних. За підрахунками юристів ЦГС 0.05 % справ в Україні від загальної кількості розглянутих судом слухаються за участю присяжних. За офіційними даними кількість виправдувальних вироків в Україні не перевищує 1-2%, в країнах західної Європи цей показник коливається від 20 до 40 %.
