Важко бути богом соцмереж

The New York Times опублікувала дуже довгий лонгрід про Facebook. Осилив лише завдяки безсонню:)

Називається Delay, Deny and Deflect: How Facebook’s Leaders Fought Through Crisis.

З лонгріду видно дуже багато цікавого.

І те, що таке бути лідером в умовах кризи. І те, як захищати свою монополію під час кризи. І те, як ФБ платить піарникам, щоб валити конкурентів.

Як наймає лобістів, щоб стримувати спроби запровадження державного регулювання і уникати незручних запитань від влади.

Як фінансує розгін конспірологічних теорій, що Джордж Сорос фінансує тих, хто критикує Facebook. Хто б міг подумати, що Facebook вслід за Росією, Угорщиною та деякими іншими країнам цапом відбувайлом своїх проблем призначить Сороса:)

Як замість відповіді на критику звинувачує критиків у антисемітизмі.

Як керівники ФБ намагалися уникати згадок про Росію, коли вже було ясно, що це Росія. Робилося це, щоб відчайдушно балансувати між демократами та республіканцями.

Але найцікавіше там інше - логіка ухвалення рішень керівництвом Facebook.

Складається враження (буду дипломатичним), що є в цій логіці мотиватор сильніший за турботу про свободу слова, інтереси користувачів, спільнот і глобальної соціальної спільноти як такої.

Цей мотиватор - жорсткі бізнес-інтереси компанії, які понад усе. В буквальному сенсі.

І в цьому немає нічого сенсаційного чи поганого. І це не привід видалятися з Facebook. Це просто треба знати і відповідно ставитися до улюбленої соцмережі та інших онлайн-платформ, які пообіцяли людям казку і люди її купили.

Проблема в тому, що якщо ти маєш два мільярди користувачів, знаєш про них більше ніж вони самі про себе, і створив ідеальний простір не лише для мімімі та правди, а й для ненависті та брехні, то ти не можеш бути просто компанією.

Ти береш частку відповідальності за цей світ. І це важкий тягар. І не видно, щоб Facebook дійсно міг з ним впоратися. Хоча частково і намагається.

Казка Facebook на наших очах стала страшною. І тепер вона стає такою для автора казки - Марка Цукерберґа. Важко бути богом соцмереж. Це факт:)