Миллион маразмов
Насиров. Семочко. Мартыненко. Кулик. Еще миллион маразмов. Послушайте. Ну нет уже смысла воевать с каждым по отдельности. Мы же пробовали. Были и акции, и пледы, и суды. Все это уже было. И мы же сами питали эту систему своей наивностью, паникой и неорганизованностью. Пора протрезветь и опуститься на землю. Можно еще долго играться в наблюдателей, героев над схваткой и нейтралитет, ожидая всеобщего экстаза. Этого не будет и это не поможет. Потому что система уже научились с этим играться и это обходить.
А выход есть. И вы о нем прекрасно знаете. Просто он неудобный и некомфортный. Ведь мы же все знаем, что единственный способ все это поменять – это политика и власть. Даже если все снова перевернуть с ног на голову, все равно, в конечном итоге, все упирается в возможность донести свое видение и получить право его реализовать. А это и есть политика и власть. Как бы вам это не нравилось, и как бы противно это ни звучало. Другого инструмента нет.
Нет, но правда, смешно же читать очередного офигевшего от этих новостей, который на вопрос "За кого будешь голосовать?" воротит носом, мол все плохо, никого нет, все не такие. Так их и не будет! Или иди сам, или выбирай из того меню, которое есть и помогай объединяться с другими. Всех кандидатов и политиков ты знаешь. Все свои возможности, силы и готовность уже оценил. Выбери уже наконец своих - своего кандидата, свою партию – и сделай все возможное, чтобы она привела к урнам как можно больше твоих людей и победила.
Это и будет реальным продолжением всех этих миллионов постов про офигевание и разочарование. Если, конечно, все эти посты про настоящее "Достало!", а не эксгибиционизм и желание присоединиться к трагичному хору разочарованных.
Идеальных не бывает, и ими не становятся, но приближаться к этому надо.
В этом Мустафу поддерживаю, что бы о нем не говорили.
Каждый должен сам сделать свой шаг вперед. По делам и судить нас будут.
П.С.: до речі, якщо він вийде з лав БПП, ви все одно піддасте його критиці, мовляв, депутат втікає з тонучого корабля. Чи не так?
Далі - цікаво. Насмілюся нагадати, що авторами чутки про друге громадянство Насірова виступили ті самі НАБУ і САП. А ще - народний депутат Мустафа Найєм, який власне і опублікував, ну дуже оригінальний документ, яким ніби підтвердив наявність у Насірова другого громадянства (з «документу» в березні 2017-го реготав весь ФБ). Закидали Насірову, нагадаю, ще й угорське громадянство - так само із нечувано неспростовними «доказами» та «підтвердженнями». Але, от біда - у справу втрутився МВС Угорщини і офіційно (!) спростував наявність у Насірова угорського громадянства, чим НАБУ, САП і нардепів-борцунів всіх разом посадив у калюжу і виставив брехунами. А все так гарно починалося…
Я, боронь Боже, не хочу виправдовувати Насірова, якщо він винний - мусить відповідати обов'язково. Але.
Розумієте, у Кримінальному кодексі нема поняття «корупціонер і наволоч», і нема такої підстави для засудження «всі це знають». Або - або. Або ми чинимо правосуддя строго по закону, або за логікою «всі знають» може статися так, що ті хто звинувачують Насірова самі виявляться дотичні до наркотрафіку та до російської розвідки.
Звісно, звільняли Насірова з посади не НАБУ і САП - звільняв його Кабмін 31 січня 2018 р. А Кабмін ухвалив своє рішення на підставі висновку комісії з питань вищого корпусу державної служби. Як так сталося, що всі вони ухвалили рішення на підставі звинувачення, до якого не було доказів - треба розбиратися. Цілком можливо, що й тут зіграв той фактор, що відбувалося звільнення Насірова з посади прямо в розпал міхо-майданчика, лідерами якого були знову таки нардепи Семенченко, Соболєв та інші. Взагалі стосунки у Насірова з цією тусовкою нардепів з грантожерського середовища ніколи не клеїлися. Лещенко, Найєм, Журжий, скандальна керівник Одеської митниці Марушевська, нардепи від «Самопомочі» - всі вони були противниками Насірова від самого його призначення.
Отут і виникає серйозне питання. Затримували Насірова працівники НАБУ і САП - структур створених за активної участі громадських активістів і вже згаданих депутатів-антикорупціонерів. До громадських рад НАБУ і САП увійшли члени ЦПК Шабуніна, Трансперенсі Інтернешнл та інших організації з довгим антикорупційним і грантовим шлейфами. І НАБУ, і САП відомі тим, що більшість їхніх справ стабільно розпадаються у суді, на противагу справам прокуратури в якої за два року засуджено більше 2600 звинувачених в корупції.
Саме матеріали НАБУ і САП, вочевидь, стали підставою на базі якої Кабмін виносив рішення про звільнення Насірова. І ще. НАБУ і САП наразі найбільше прославилися не кількістю засуджених по їхніх розслідуваннях, а боротьбою одне з одним, подвигами «агента Катерини», справою проти Директора НАБУ Артема Ситника і… корупційними скандалами. А тепер от і звинувачення проти Насірова лопаються одне за одним.
І саме в цей момент широкі маси журналістів, пов'язаних з грантовими «антикорупційними» організаціями громадських активістів і дотичних до них блогерів масово здіймають на мережі істерику «провал судової реформи!», «кінець усім реформам» та «у всьому винний Порошенко»…
Я один пригадую, що «у всьому винна влада» ця компашка грантожерів реве щоразу, як їх ловлять на їхній власній некомпетентності і нездатності робить щось інше, крім як плескати язиком? Що таким лементом вони завжди маскують власну недолугість?
Очевидно. Те що сталося вчора з Насіровим - провал не судової реформи. Це далеко не перший доказ провалу ідеї створення антикорупційних установ за участі антикорупціонерів-грантоженрів.
Я згоден, піаритися ці хлопчики і дівчатка уміють дивовижно. А що стосується усього іншого…
ИБО(!!!):
1) САП подозревала Насирова в нанесении государству 2 млрд. грн. ущерба - якобыhttps://censor.net/news/430472/nasirov_podozrevaetsya_v_nanesenii_gosudarstvu_2_mlrd_grn_uscherba_on_prinimal_resheniya_pomogavshie. (Также в САП не исключали, чтоhttps://censor.net/news/430503/v_sap_ne_isklyuchayut_chto_summa_nanesennyh_gosubytkov_kotorye_inkriminiruyutsya_nasirovu_budet_utochnena...)
2) Да и с "наличием/отсутствием" доказательств наличия у Насирова ещё какого-либо гражданства - не так уж всё так просто - 06.03.17 "Насиров имеет гражданство Великобритании и Венгрии, - прокурор САП Сымкив (обновлено). ДОКУМЕНТ" https://censor.net/news/430935/
3) И "гранотожери" (какая великолепная калька с рашистского "гратоеды"!) не только Вам не нравятся; даже «Порошенко называет антикоррупционеров "хомячками" - журналист» https://strana.ua/news/87437-poroshenko-nazyvaet-antikorruptsionerov-khomjachkami-hnap.html
Так что - а давайте подождём (чуть-чуть/до выборов/"какое-то некоторое время") - чем всё это закончится (Ведь - "Закон - что дышло, куда повернул - туда и вышло")...
Заслуговують на увагу ще й такі деталі. І затримання, і суд над Насіровим проходили на тлі останнього акту сумнозвісної дурко-блокади ОРДЛО ім. нардепів Соболєва, Семенченка і Парасюка. Суд 6 березня не затримав Насірова - і НАБУ та САП з рішенням суду погодилися. Але. Будівля суду була заблокована членами «Автомайдану» та Нацкорпусу за участі нардепів С. Лещенка та А. Журжия («Самопоміч»). Очевидно - справу Насірова намагалися використати як черговий подразник для народу - аби підняти на акції протесту більші маси людей, мовляв, «влада покриває корупціонерів».
Далі. Насмілюся нагадати, що з більш ніж 700 сторінок кримінальної справи Насірова наразі розглянута лише половина і дійшло до того, що адвокати Насірова через суд (!) попросили прискорити розгляд справи. Ви чули про таке? Звинувачений просить, аби його швидше судили!!! Про допит свідків та інші процедури я вже просто мовчу…
2) И «завязывайте» с откровенно рашистской терминологией и рассуждениями в их (рашистов) стиле! (Ибо - весьма подозрительно выглядит)...
Ведь - антикоррупционеры (если это общественные организации) - никому ничего не должны и вовсе не обязаны что-либо «делать» и «свершать»!...
Ещё в начале 2000-х (уже не вспомню кто) лидер одной из неправительственных организаций, занимающихся, - среди прочего, - антикоррупционными расследованиями в штате Нью Йорк назвал свою и подобные структуры «watch dogs» (сторожевые псы). И ёмко описал суть работы: «увидели проблему - начинаем лаять»… Вот и вся их роль/предназначение... А Вы - "Це далеко не перший доказ провалу ідеї створення антикорупційних установ за участі антикорупціонерів-грантоженрів"
Інша справа, що ще в 2015 році, коли стало зрозумілим (принаймні мені так), що являє собой та Рада, треба було би вийти геть не тільки Наєму, а й решті притомних депутатів - Чумаку, Соболєву, Лещенку та іншим кільком десяткам і залишити там саму мерзоту в чистому вигляді.
А так volens nolens вони стали співучасниками тієї зграї.
===
Правильно. Щоб ще внуки "насірова" прилаштувалися. Та потім кидали (вже нашим онукам), що вони ще не достатньо демократичні.
Я пам'ятаю гістерію "демократа" М.Найема, коли в Києві розвалили пам'ятник бланку-лєніну. Найцікавіше, що "недемократ", міністр закордонних справ Польщі, Радослав Сікорський, привітав це повалення. А Наєм хотів "демократично". Всі ці "бланки_лєніни" ще стояли б донині. А нам все "учіцца_три_рази".
===
А в чому різниця? Як на мене, то і ті совки, й инші совки.
Може у Львові (Ів. Франківську, Тернополі...) нема корупції? Як на державному/муніципальному рівні так і на особистому? Без хабара можна до медінституту? Чи медсестра виконує свої обов'язки без хабара? В чому різниця? Чи може то не на Львівському бронетанковому зловили мегазлодіїв під час війни?
Адже зрозуміло, що корупція -- то "дитя" совкових вічноголодних голів.
Розумієте, я міг би тут цілий день описувати жахи нашої корупції, на тлі яких корупція США -- просто легкий дискомфорт на кшталт температури +22 у приміщенні.
Про Юлю Тимошенко. Агент.
Внесите изменения, хотя бы в той части, что при обвинении по определенным статьям мера пресечения может быть только одна - клетка. И это должны быть не только статьи, связанные с насилием.
И все! У судьи не будет права отпускать насировых и проданов под домашний арест.
Но этого не будет, ибо каждый из ваших коллег по Раде боится этого, как огня.
Це такий спосіб обману. Ним користуються більшість політиків у всьому світі. Тим більше - в Україні.
Наприклад, Януковоча вдалося привести до думки про необхідність віддати владу тільки шляхом повстання Майдану і ціною багатьох людських життів. І це один із дуже небагатьох винятків із описаного вище правила.
Все це так влаштовано всупереч самій логіці і смислу ідеї про делегування своєї влади людьми іншим людям, які стають їхніми "депутатами", тобто представниками.
Тому що якщо я вирішую, що якась людина більше не представляє моїх інтересів, то логічно було би негайно забрати мій голос у цього представника і, наприклад, передати його якійсь іншій людині, зробивши її моїм новим представником. І ця логіка вже діє у деяких галузях: свого адвоката можна поміняти у будь-який час, можна поміняти свого перукаря, свого продавця-постачальника будь-яких товарів... Навіть чоловіка чи дружину можна поміняти у будь-який час... А от "депутата" чи "президента" - ні. - Але це - лірика, а логіка каже, що у кожного виборця має бути право поміняти свого політичного представника у будь-який час, як тільки виборець вважатиме це за потрібне. Інакше "незмінний представник" цілком може представляти інтереси не того виборця, який делегував йому свій голос, а свої власні інтереси. - Це означає НЕВІДПОВІДНІСТЬ СИСТЕМИ.
При цьому стійкість системи - це окреме питання. Думаю, виборцям не обов"язково забирати свій голос у свого представника одразу, як тільки думка виборця не збігається з позицією його представника, оскільки може бути, що виборець не повністю розуміє ситуацію або з інших причин не розуміє, чому позиція його представника саме така і, можливо, правильна. У такому разі його представнику бажано пояснити своєму виборцю, чому саме така позиція чи таке рішення є найкращим у даній ситуації. Але для цього представник має знати, що у даного його виборця є інакша думка і це ризик відкликання його голосу (у найближчий час).
Для цього можна запропонувати 2 режими чи типи сигналів:
1. Сигнал про незгоду виборця з його представником без відкликання голосу виборця.
2. Сигнал-рішення виборця про відкликання його голосу від даного представника цього виборця (і про передачу його голосу іншому (новому) представнику).
Має бути ще режим прямої демократії, тобто можливість виборця самостійно віддавати свій голос за чи проти кожного конкретного рішення без посередництва будь-яких представників.
Все це має бути доступне не тільки на виборах (1 раз на 4 чи 5 років), а у будь-який час.
Це все вже можливо технічно здійснити завдяки ******** інформаційним технологіям.
Внаслідок наявності загрози покарання за порушення закону стає дуже високою ціна помилки, і тому просте і зрозуміле людям поняття недовіри до інших людей "Феміда" замінює на більш складні поняття - "презумпція невинуватості" і "доказ вини", стверджуючи, що начебто просто не довіряти - це несправедливо, бо не довіряти можна тільки в разі, коли провина підозрюваного доведена у відповідності до якихось придуманих "Фемідою" канонів. І несправедливою просту недовіру робить саме наявність загрози покарання, в тому числі, в разі помилки (помилка першого роду - коли людина не винна, а її визнають винною). Якби покарання не було, то друга людина могла б мати недовіру до першої людини на основі навіть якоїсь підозри. І могла б відмовитись мати справи з першою людиною через недовіру. При цьому перша людина не зазнала б покарання за злочин, а тільки отримала б (значно легші) наслідки від того, що викликала підозру чи невдоволення, тобто, викликала недовіру (якимись своїми діями чи бездіяльністю). Тобто ціна помилки від недовіри, як правило, значно нижча, ніж ціна помилки, за яку призначене покарання. Таким чином "Феміда" фактично забирає у людей право на недовіру, вона не визнає недовіру, - замість недовіри вона вимагає обов'язкових "незаперечних" доказів провини і покарання (кари) за провину, а поки таких доказів немає, то вона оголошує підозрюваних невинуватими (а значить, і невинними). І ця їхня невинуватість (і формальна номінальна невинність) може тривати нескінченно довго, просто вічно - поки "немає доказів". І це дозволяє "Феміді" надовго і навіть назавжди "підвішувати" справи, і таким чином звільняти потенційних злочинців від відповідальності не тільки у вигляді покарання за злочин, але і від просто недовіри, внаслідок чого неможливо зняти з посади посадових осіб або припинити відносини з приватними особами навіть за наявності недовіри і підозри (бо в деяких випадках "Феміда" це забороняє). Практика знає випадки дуже нахабного використання цієї обманної схеми деякими найманими працівниками і чиновниками. Побічно (додатково до основної шкоди від "підвішування" справ) ця схема дозволяє деяким людям отримувати досить високу зарплату, навіть не з'являючись на роботі, бо через суд вони змогли забрати у роботодавця право їх звільнити з роботи просто через недовіру або навіть після зникнення потреби в їхніх послугах. А поки їх неможливо позбутися, вони можуть не тільки не приносити користі, але й завдавати шкоди. При цьому їхнє звільнення з роботи "Феміда" трактує, як, начебто, покарання, тому що це, начебто, позбавило б їх засобів до існування (це виправляється наявністю активного права на життя, яке радить запровадити Бог у проекті Царства Небесного) або просто обіцяних законом благ (це просто кривий - "занадто щедрий" - закон). Але є простий спосіб вийти з цього зачарованого кола: треба відділити недовіру з можливістю припинення відносин з одного боку і обвинувачення з покаранням - з іншого боку. Один з політологів - Сергій Кемський - вже запропонував прості, зрозумілі і ефективні нові схеми, які дозволять звільняти з посад різних посадових осіб в разі недовіри шляхом голосування громади - він написав: "Я назвав би це постійно діючою люстрацією: очищення не від тих, хто колись десь із кимось співпрацював, - а від тих, хто тепер псує життя громадянам ... чи може зважитися на це в майбутньому." - Докладніше див. http://www.seredniy-klas.org/blog/voni_vmirali_z_dumkoju_pro_spravedlivu_ukrajinu_musimo_prislukhatis_i_zrobiti/2014-03-11-478 . Думаю, що це мудрі пропозиції.
...
Більше - дивіться "Додаток: Обманні схеми" із повного тексту - https://censor.net/comments/locate/334007/019214d5-698f-720d-b2bf-503e447016b0 .