Тепер ніщо не відволікатиме українців від виборів

Це, насправді, не так вже й смішно чи іронічно. Принаймні з точки зору наших друзів на Заході. Тих, які були і залишаються дуже не в захваті від ідеї воєнного стану.

Їх логіка для мене достатньо проста і очевидна.

Україна заслуговує на подальшу підтримку, винятково як демократична держава. Так, так - якщо ми скотимось в авторитаризм, то що би ми не розказували про "оборону Європи на східних кордонах України", ми не матимемо підтримки.

Для демократії процедури - питання першочергове (не ритуали, а саме добре описані і зрозумілі процедури), бо саме вони забезпечують і легітимність, і передбачуваність усієї системи державної влади.

Відтак наша здатність провести демократичні вибори, цивілізовану передачу влади - це один з важливих чинників, з огляду на який прийматимуться рішення про подальшу підтримку України з позиції країн Заходу.

Дозволю собі піти далі: легітимність виборів, серед іншого, залежить і від сприйняття їх результатів переважною більшість населення. Обрана президентом виборча стратегія (за Порошенка - за Україну, проти Порошенка - за Росію) це найкоротший шлях до делегітимізації виборів. Адже як можна сприйняти результати виборів, якщо "перемогла Росія"?

Тому позиція національно свідомої інтелігенції та еліти України має полягати не в спробах загострювати ситуацію різними інсинуаціями навколо того, що перемога того чи іншого кандидата означатиме для українців або цілковиту катастрофу і поразку, або повну і остаточну перемогу "добра над злом", а прямо в протилежному - пояснювати, що будь-який виборчий цикл не є фінальним і таким, результати якого неможливо змінити впринципі. Не загострювати - а знімати напругу. Не підштовхувати штучною політичною істерією людей до нових хвиль еміграції, а готувати грунт для національного порозуміння.

Цього від української еліти очікують і на Заході. Та, власне. яка різниця? Так буде краще для України.