Історія повторюється - далі, на зустріч з Дияволом?
Навіщо я приймав участь у конкурсі на посаду генерального директора – художнього керівника Київського театру оперети?
Я Вам скажу: щоб переконатися в неможливості на сьогоднішній день ніяких змін - ані позитивних, ані будь-яких... Мій меседж, моя програма, мій стук у двері був такий: Треба змінювати цю блядьську радянську культуру і я можу це здійснити!
Конкурсна комісія у складі (яка на фіг різниця) поважних осіб прийняла рішення 9:0 у пользу адепта радянської культури.
Тут задіяні великі гроші? Так? А може - Ні?
Можна пробачити відсутність фаху. Не можна зміритися з позицією громади - Ура! Ура! Ура!
Україно, (бо я теж частка України), нам піздєц! Це я кажу, як культурна людина! Ви цього не відчуваєте?
Вацлав Гавел колись висловився: "Якщо людина живе в оточенні тоталітарної пропаганди і не помічає її, це означає, що пропаганда досягла своєї мети".
Тож я всіх вітаю з перемогою керманичів місцевої радянської культури, які панують на пострадянському просторі за всі роки незалежності. Я бажаю їм, щоб вони ще триста років жили та гавкали. Бо це всім нам (як з'ясувалося) до вподоби. І про які зміни в цій державі можна говорити? Прекрасний тест - адепт радянської культури, що у 2018 році виграє конкурс на посаду директора національного театру - це наше все! Радянські переробки оперет, опер, та мюзиклів - наш шлях до Європи.
Дуже складно доповідаю? Ні - дужу довго. Не дивуйтесь згодом, шановні)
Театр - хіхіхаха? Це остання проблема? Ні! - це одна з найголовніших проблем - зрозумійте це якомога швидше!!!! А як ні - то не ображайтеся та не дивуйтеся згодом!
А поки що, вітаю всіх із перемогою Богдана Струтинського на посаду генерального директора – художнього керівника Київського театру оперети... щасти!!!
А де бля, радікали з патрійотами?))) Історія повторюється - потяги, як завжди постоять та поїдуть в різні сторони, далі - на зустріч з Дияволом?...
ПС. Хто відгадав мою історичну загадку в останньому абзаці - від мене особистий приз - шмат печінки...
