Вкрав у чиновника – уникнув буцегарні

Не так давно в ЗМІ з’явилась інформація про факт крадіжки, що була скоєна у батьків заступника Генпрокурора Євгена Єніна. За даним фактом було порушено кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 ККУ – крадіжка.
Але саме цікаве в цьому висновок, який роблять автори матеріалів, що активно розійшлись по вітчизняному інфопростору.
Грабіжники зрозуміли, що простіше і набагато безпечніше грабувати не банки, а українських корупціонерів. Чому? Корупціонери не мають можливості зберігати вкрадені у народу України гроші офіційно в банках і тому ховають награбоване або у себе вдома, або вдома у своїх родичів. Тобто, пересічним грабіжникам навіть "наводка" не потрібна. Береш буквально будь-якого чиновника сьогоднішньої влади, пробиваєш адресу і сміливо йдеш на справу з повною впевненістю, що там тебе чекає "великий куш".
Другий момент, сума вкраденого впливає на строк позбавлення волі: вкрав трошки сів не надовго, вкрав мільйони – можеш засісти на решту життя.
І от тут цікавинка, із зрозумілих причин "потерпілі" корупціонери не зможуть поліцейським назвати справжню суму вкрадених у них грошей і зазначають щось незначне.
Тобто виходить, грабувати корупціонерів безпечніше, а ніж банки – ти вкрав у корупціонера мільйони, а якщо тебе i спiймають, то засудять за "дрібну крадіжку" кількох десятків тисяч гривень, заявлених потерпілим.
Ото ж, як заявляють автори – грабіжники України, припиніть грабувати простих людей, ми жителі найбіднішої країни Європи, а чиновники у нас найбагатші в Європі. Натяк зрозумілий?