В штабі Зеленського

"Президент дав мені орден за Майдан, мій батько його прихильник, але я вважаю, що Порошенко Майдан "просрав". Зеленський для мене - це шанс врешті щось змінити"

Штаб Володимира Зеленського на вулиці Новоселицькій на Печерську, де Зеленський координує кампанію, проводить зустрічі з експертами та знімає ролики - це триповерхове приміщення у таунхаусі. Тут ніхто нікуда не поспішає, живуть від зйомок до зйомок та переважно гортають стрічки фейсбуку. Сам Зеленський досі лякається давати інтерв'ю журналістам, своєї публічної позиції з багатьох питань в нього нема, і дуже небагато людей публічно говорять, що вони з його команди та готові за нього публічно виступати. Отже, з самим Зеленським поговорити неможливо, але є людина, яка таки відстоює публічно позицію Зеленського. Я приїхав до штабу Зеленського тому, що мене запросив 23-річний Святослав Юраш, якого я знав як волонтера та активіста революції, який потім ще й займався комунікаціями у фонді відомого інвестора Олени Кошарної. Напередодні зустрічі указом президента від 20 лютого 2019-го року Святослав був нагороджений орденом "За заслуги" 3-го ступеню, і я сюди прийшов, тому що мені насправді було цікаво, що він там робить. Батько Юраша - Андрій Васильович Юраш, це, мабуть, найвідоміший український релігієзнавець, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, одна з ключових осіб у справі отримання Томосу Україною, дуже відомий інтелектуал. Мені цікаво, що саме може приваблювати у кандидатурі Зеленського інтелектуальну молоду людину, адже Святослав вже з'являвся, як член Зе команди на телеканалах, і став одним із облич його виборчої кампанії.

" - Президент Порошенко нагородив тебе кілька днів тому орденом "За заслуги" 3-о ступеня за участь у революції на Майдані, розкажи про себе, що ти там робив, за що нагорода?

- Коли почалась революція, я вчився в Індії, у Калькутті. Прибув туди з Польщі після Варшавського університету. Але я побачив, що починається революція і зрозумів, що треба повертатись і діяти. 11 грудня, якщо не помиляюсь, прилетів до Варшави, поїхав на автобусі до Львова, зі Львова мене завезли до Києва. Я одразу пішов на Майдан - спершу в КМДА, потім в Будинок Профспілоки. В Профспілках я швидко зав'язався спілкування з речником Єврокомісії, якому я почав допомагати, але мені було мало цієї ролі і я відчував, що можу робити більше, щоб наша революція стала зрозуміліша світу. Через те, я запропонував депутатам і комендандатам Майдану Аверченку і Кубіву створити прес-центр. Якщо не помиляюсь, 6 січня ми вперше про це говорили з Аверченком і він мені дав столик на другому поверсі Дому Профспілок. Я там наліпив лист паперу А4 з надписом "Міжнародний прес-центр" і так все почалось. А потім ми почали в соціальних мереж робити іномовні сторінки Майдану - 12 чи 13 січня. Це були офіційні канали інформації Майдану, на що уже нам дав мандат Кубів. Воно гарно пішло. Крім того, працювали з усіма можливими іноземними медіа, українською діаспорою з усього світу, міжнародними організаціями. Я жив Майданом усі три місяці. Але думаю, що орден мені дали, як за мою роботу на Майдані, так і тому що хотіли віддячити також моєму батькові, через його заслуги у справі отримання Томосу.

- А як ти з Оленою Кошарною познайомився, очильницею одного з найвідоміших інвестфондів?

- Олена, як і багато інших людей, підійшла до нашого столика "Міжнародний прес-центр", і сказала, що хоче допомагати. Я її попросив допомагати вести твіттер, і ось вона з пару тижнів до нас приходила та писала. Але одного разу потрібна була на кухні поміч з миючими засобами і люди пані Кошарної несподівано привезла чи не річний запас усього. Зрозумів, що все не просто і ми почали працювати по допомозі й іншим частинам майдану, і пані Олена дуже багато допомогла. Після того, як згоріли профспілки, Вона прйняла мене та інших активістів пожити в себе вдома. Через десь півроку, запросила попрацювати на деякі її проекти.

- Чому батько за Порошенка, а ти вирішив ввійти у передвиборчий штаб Зеленського?

- Президент дав мені орден за Майдан, мій батько прихильник президента, але я зробив інший вибір, тому що Порошенко Майдан, вибачте, "просрав". В 14 році у країни був фундаментальний шанс. Війна створює феноменальний шанс та феноменальні можливості робити зміни. Порошенко не використав цей шанс. Я кажу це не тому, що я такий мудрий. Мудріші експерти з вагонами досвіду приносили пачками проекти глибинних реформ, і вони не втілювались тільки тому що просто пан Порошенко любить в усьому одну рису - контроль. Я можу зрозуміти чому він його любить, але я не можу цю любов поділяти. Тому що майдан стояв не за те, щоб ми зараз мали тих самих "смотрящіх", ті самі схеми, Роттердам+, те що журналісти розповідають в своїх чудових постійних программах, а Майдан стояв за те, щоб все це врешті померло в Україні. Це перша причина. Друга причина - я запитав себе, а оці мої думкв та ідеї - хто з кандидатів буде до них відкритий? І я побазікав з людьми, друзями в шоу-бізнесі про пана Зеленського, що вони про нього думають. Думають різне, але в них було пару загальних тез - про стержень особистості, про створення своїм інтелектом неймовірної бізнес-імперії. Всі ці тези мені дуже подобались і я почав комунікувати. Зустрівся і зрозумів, що відкритість у Зеленського до людей, таких як я - які мають ідеї і є готовність інтегрувати та втілювати їх з командою.

- Хто крім тебе тут є з відомих громадських діячів?

- Є такі, вони тільки вступають в цю комунікацію. Назвати не можу, тому що зараз лиш з тиждень працюю тут і ще раз - вони свою роль ще не окреслили. Ми зараз просто базікаємо. З останніх та уже публічних, тут був пан Лещенко, який спілкувався і потім написав саттю, що треба зробити Зеленського "нашим". Діячі почали розуміти, що президенство Зеленського це не якійсь там міраж, жарт чи комедія - це дуже реальна перспектива і до неї треба готуватися. І, більш того, знаходити позитивні сторони і разом з ним робити країну кращою. Тому ця коаліція збирається, плани і експертизи збираються.

- Щоб ти хотів побачити протягом цього місяця, який залишився?

- Інтегрувати якомога більше чудових людей в різноманітні частини цієї кампанії і таким чином зробити їх частиною процесу і діалогу про те, які месседжі є зараз і, що буде втілюватися після перемоги. Тобто це дуже проста історія. Точно знав кому опоную і схилявся й до інших кандидатів, але потім, а коли Зеленський першого числа оголосив свої амбіції чітко, то я зрозумів, що я схиляюсь туди. Я почав думати, в мене були запитання і в першу чергу по Росії, бо миру з агресорами бути не може, і ніяких компромісів не буду терпіти. Я з Кримом, Донбасом народився і я з ними в складі України, як мінімум, помру. Але час та заяви показали, що по цьому питанню Зеленський чітко в українському таборі, що для мене найголовніше.

- А як ти відповідаєш про вплив на нього Коломойського?

- Якщо ж у Вас є якісь конкретні факти щодо впливу на Зеленського, як, наприклад, "ширка" між Юлею і Януковичем, то давайте поговоримо про них. Якщо немає, то давайте не кавову гущу обговорювати. Я залежності Володимира від Коломойського не бачу.

- Кілька ключових людей у штабі Зеленського тривалий час працювали у Коломойського.

- Не зовсім. Людей треба вимірювати вчинками. І зараз говорити про маріонеточність Володимира не можна – бо все життя він робив себе сам, чому він має зараз когось слухати? Історія Зеленського – це історія про самостворення. Але давайте навіть припустимо, що у цьому сценарії, без жодних доказів, щось є. Не забуваймо, що в історії вистачає прикладів того, як хтось когось робить, той потім стає першим номером, отримує всю повноту влади і відкидає того, хто ніби-то його зробив.

- Ти бачив самого Зеленського, спілкувався про політику, наприклад?

- Я з ним спілкувався, але не багато. Тут, що називається, в кухні, парою тез та жартів обмінявся, привітався.

- Що батько тобі сказав, коли почув про твій вибір?

- Ну, батько це не підтримує, звичайно.

- Він за Порошенка?

- В широкому сенсі він за те щоб всі ці досягнення, такі як Томос, продовжувались.

- А мама за кого?

- Треба її запитати. В нас ще двоє братів є.

- Насправді, цікава твоя мотивація, адже за допомогою батька ти, молодий, енергійний, легко знайшов би собі місце у виборчому штабі БПП.

- Я бачу багато молодих людей в команді Порошенка, які там є для еклектики, для того, щоб мати той міраж, ніби вони шось вирішують.

- А у штабі Зеленського?

- Багато нюансів тут, але я не відчуваю того міражу, декоративності, які я бачу в команді Порошенка. Я впевнений, що тут прагнуть змін по-справжньому, і Зеленський – це шанс для України щось насправді змінити. І я постараюсь додати цьому шансу вірогідності".

На фото - Святослав Юраш у штабі на фоні рейтингів Зеленського та інших кандидатів на стіні переговорної кімнати.