С(л)ова Матіоса: на кого готує компромат військовий прокурор

Літом 2018 року Верховна Рада створила Тимчасово слідчу комісію для проведення розслідування відомостей за фактами розкрадання у ЗСУ та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 рік. На сьогодні найгучнішим розслідуванням є скандал з «Укроборонпромом», у зв’язку з чим ВРУ розширила повноваження ТСК, дозволивши досліджувати правопорушення у сфері оброни також за 2018-2019 роки та зобов’язавши Комісію розслідувати оприлюднені у ЗМІ матеріали щодо «Укробронпрому». 

Цього тижня  я, як член ТСК, разом з  декількома іншими нардепами зі складу Комісії – Тетяна Чорновіл, Іван Вінник та Андрій Тетерук - відвідали Генерального прокурора. В приймальні Юрія Луценка ми зустріли військового прокурора Анатолія Матіоса. На засіданні ТСК, не кажучи вже про Комітет з питань національної безпеки і оборони, він бажаний, але дуже рідкий гість, тому добре, що хоч там ми його таки побачили. До речі, Матіос був з пістолетом. Навіщо йому зброя в приймальні Генпрокурора – для мене загадка. Та менше з тим.

Замість серйозної розмови по суті справи, Матіос майже одразу перейшов на особисті погрози, мовляв, якщо я ще щось скажу публічно про нього, то він зробить так, аби я замовчав, збере на мене компромат. Це не перші, мабуть, не останні погрози на мою адресу, тому тут нічого особливого. Що дійсно вразило - його аргументи, які краще передати прямою мовою: «ви депутатішкі три місяці, а такий як я потрібен будь-якій владі».

Потрібна людина часів Януковича 

Достеменно не знаю з якою групою впливу пов’язаний Анатолій Матіос та за які заслуги потрапив на теперішню посаду. Однак в здатності працівника адміністрації Януковича – Матіос 2011 року був відряджений з органів СБУ на посаду заступника керівника Головного контрольного управління АП - бути «потрібним будь-якій владі» не маю сумнівів.

Як правило, заяви про «потрібність будь-якій владі» дозволяють собі люди, котрі не мають сталих політичних переконань, ідейних уявлень, поглядів.

Для України такі люди небезпечні, бо саме через такий світогляд  на окупованих територіях Донбасу та в Криму частина колишніх «українських» прокурорів, сбушників та інших «правоохоронців» не просто не виконали свій обов’язок, а перейшли на бік Москви. Вони дійсно «потрібні будь-якій владі». Подивіться на біографії пасічників та ходаковських.  


Компроматні ігри

Щодо вмінь Матіоса збирати та використовувати компромат в своїх цілях – теж не маю сумнівів.  Якби у нас не було таких прокурорів, то справи про корупцію в оборонці були б якісно розслідувані та доведені до суду. Але ж ні,  справи розслідуються роками, до суду не доходять, але й не зникають, часом виринають, коли хтось відчуває політичну доцільність. 

Цієї  ситуації не було б, якби військовий прокурор належно виконував свою роботу, відповідав на предметні питання в ТСК та комітетах Ради, а не роздавав інтерв’ю всім позаштатним сайтам.  

Чому потрібно усунути з посади Матіоса 

В чому маю серйозний сумнів, так це в тому, що сьогодні Україні потрібні такі прокурори. Матіос несе відповідальність: за беззубість розслідування причин Іловайської трагедія, за самоусунення від розслідування підривів військових складів в Сватове, Балаклії, Калинівці та Ічні, за відсутність бажання розслідувати діяльність попередніх міністрів оброни, за небажання розслідувати діяльність «Укроборонпрому», за надмірну жорстокість до добровольців визвольної війни України проти РФії. 

Тому публічно звертаюсь до шановного Генерального прокурора Юрія Луценка, опираючись на перелічені факти та аргументи, усунути з посади діючого військового прокурора. Звертаюсь до шановного Директора ДБР Романа Труби - притягнути до відповідальності Анатолія Матіоса та розслідувати його діяльність як на посаді військового прокурора, так й до того.  

PS Нещодавні оглядини, які гауляйтер мертветчук влаштував одному малорейтинговому  кандидату в президенти з вищими посадовцями москви,  авторами агресії проти України, мабуть, тягнуть на державну зраду. Тому хотілося б побачити як наш хвацький військовий прокурор збере компромат і висуне звинувачення цим двом покидькам – мертветчуку і щуру бойку. Чи добровольців утрамбовувати простіше?