Мова ворожнечі

З початку війни закордонні журналісти та експерти прочитали в Україні купу тренінгів про те, чому не можна використовувати мову ворожнечі.

Бо конфлікт дуже швидко розпалюється - і дуже повільно гаситься.

При цьому ми завжди цей термін вживали щодо війни, але не прикладали до теми виборів.

Порошенко вже закликав своїх прихильників писати ввічливо і обережно свою аргументацію. Але люди не можуть спинитися в образах. Люди накручені.

Громадян переконали, що всі хто голосував за ЗЕ, це - "бидло", "чисто поржать", "голосували емоціями, а не розумом". Деякі навіть дійшли до висновку, що опонентів треба "стріляти".

Для Порошенко дуже характерний вислів "ви й будки собачої не побудували". З того, що я бачу, - прихильники ПАП кайфують з того, що вони є представниками "вищої касти" - зрештою Порошенко сам їм про це сказав.

Тому всі експерти радять людям "спокійніше" вести дискусії. Порошенко вже закликав говорити з людьми спокійно.

Проте на дитячому майданчику мені розповіли мами інших дітей: "Мала необережність сказати подрузі, що голосуватиму за Зеленського. Я вже була не рада, що подзвонила: "Ти нічого не соображаєш!", "У тебе голова вообще нічого не варить", "Що ти вообщє понімаєш, нащо ти взагалі йдеш голосувати", "Я би вообще огранічіла право голосувати". Я тоді собі сказала, - говорить молода мама, - що тихенько проголосую і нікому нічого не буду більше говорити".

У військових, які підтримують ПАП, читаю вже сьогодні: за ЗЕ голосують "аватари", "суєцидникі" і "сзчмошнікі".

Вчора мені експерт доповідала, що Зе - це результат "телевізора" та "того, що люди не голосують розумом, а приймають рішення емоційно".

Це не зовсім так. Я знаю що і ті, хто не мають телевізора голосували за ЗЕ. Більше того, дуже багато людей вже півроку аналізують чи голосувати їм за ПАП чи за ЗЕ.

Тобто це помилка, яку комунікатори ПАП заклали у свої розрахунки. За ПАП - "не голосують розумом". ТОбто всі ті, хто мали б бути лідерами громадської думки, незалежними ЛОМами не стали на сторону ПАП. ТОбто багато виборців "аналізують ситуацію" - але "не підтримують ПАП".

До того ж я ще не зустріла ЖОДНУ людину (можливо вони й існують), які б голосували за ЗЕ як жарт - по-приколу. Я, правда, не розумію кого Вакарчук закликав не голосувати "по-приколу".

Водій одного разу переконував мене у тому, що "еліти крадуть. Вони принижують нашу людську гідність. Вони ставлять "своїх". Нашим дітям ця продажна еліта є стіною до розвитку та пробивання у житті". І я кивала головою. Україна очевидно що не стала країною соціальних ліфтів.

Водій був поінформований про ситуацію в Міністерствах, про кумівство та корупцію, він бачив результат рефор, він знав про гральні автомати тощо. Тобто він АНАЛІЗУВАВ ситуацію. Він дуже схожий на людину, яка користується повагою, він дуже схожий був на лідера громадської думки. Він пристрасно говорив і він привертав увагу людей. Мені здалося, що люди його поважають. Тому коли прихильники ПАП кажуть ЙОМУ, що ВІН не здатний до аналітики, вони стріляють собі в ногу.

Я бачу, що люди досі не розуміють ЧОМУ вони мають говорити З ПОВАГОЮ зі своїми співгромадянами, якщо ТІ голосували ЗА ІНШОГО кандидата.

Голосував за іншого? - Ти ідіот.

І абсолютно не важливо за кого з двох кандидатів ти голосував. Ще гірше тим, хто з прекрасного набору кандидатів ніяк не може визначитись за кого голосувати. На них нападають обидві сторони.

Ці вибори - це якраз ідеальна демонстрація того, як легко запустити "поїзд ненависті" і як важко його спинити.

Класичний приклад "вживання мови ворожнечі" - це геноцид в Руанді - коли хуту вирізали тутсі. Люди це робили з легкістю і приємністю, адже радіо навчило їх, що опоненти - це "таргани". Багато тутсі були вбиті своїми ж сусідами. Вбивали у церквах та школах.

Я якось спілкувалась з експертом по конфліктах, який працював у Сербії. Коли я сказала що в Україні легша ситуація, адже немає етнічного та релігійного протистояння, він розсміявся: "Я зазвичай працюю на врегулювання конфлікту, але дай мені грошей, ЗМІ та півроку. Побачиш - люди вбиватимуть один одного."