ВИБОРИ ЗАКІНЧЕНО. НАЙ ЖИЮТЬ ВИБОРИ!

За п'ять років роботи у добровольчому русі, Команда Сектора правди воленс-ноленс стала експертами у справах не тільки військових, але й політичних. Правда, нашу експертну думку підтверджують лише ті, хто від неї свого часу не відмахнувся. "А пані Алла ж говорила!" - час від часу чути ще з літа 15-го року. Ми свого часу говорили, що:

- на базі одного з батальйонів ДУКу працює агентура, яка володіє техніками нейролінгвістичного програмування і працює на розкол (нас тоді ніхто не почув, і батальйон, а згодом і ДУК розкололись);

- у лавах добровольців відбувається протистояння між двома силовими структурами, одна з яких спирається на націоналістично-патріотичне середовище, друга - на "фанів" зеківських "понятій" ( в результаті анонсоване входження добровольчої структури в СБУ по тихому відпало);

- новостворена громадська (з прицілом на політичну) сила з привабливою назвою й розмитою програмою та відсутністю мотивації не здатна об'єднати добровольців навіть одного батальйону, не те що країни (результат - побратими та посестри розійшлись по різних політичних та громадських рухах і пішли на вибори, як розчепірені пальці, а не могутній кулак, програли всі).

Ще у 2015 році ми передбачали, що на незайняту нішу націоналістично налаштованої консервативної сили буде претендувати політична партія чинного тоді президента (над нами сміялись, а нині новостворена придворна партія скомуніздила нашу програму, гасло і навіть логотип).

Сьогодні всім не до сміху, навіть з огляду на "цивільну" професію теперішнього гаранта.

І ми вкотре висловлюємо свою думку, хоч не дуже сподіваємось, що нас почують. А знаєте, чому? Бо якщо брат твій чинить неправду, а ти промовчиш - то кров його на твоїх руках. Ми не хочемо крові. Тому от вам думка людини, що свого часу створила Сектор правди і весь цей час була його незмінним аналітиком.

Марія Яремчук:

                  ""Вітаю, в Україні розпочалася передвиборча кампанія. Ні, я не з’їхала з глузду. За п’ять років (якщо не раніше) у нас знову відбудуться вибори: парламентські та президентські. А ще не забувайте про місцеві за рік (чи раніше). Іншими словами, політична боротьба за виборців – це процес перманентний, який різниться лиш формами. Цю просту тезу «Сектор правди» кілька років намагався донести до цілого ряду осіб, які програли сьогодні вночі. Зате вона добре відома команді, яка вибори виграла.

На будь-яких виборах у політсили є два ключових активи: стратегія та команда. Гроші – це теж важливо, але за наявності грамотної стратегії ефективна команда без проблем може залучити достатню кількість коштів чи інші ресурси. Ключові слова тут грамотна та ефективна. За такого розкладу програти мажоритарку неможливо, я глибоко в цьому переконана. Особливо, якщо розпочинати роботу не за місяць до виборів, а за п’ять років. 

Але мажоритарка – це вже день вчорашній. Наступні вибори відбуватимуться за новим законодавством. І тут у політиці все як у війську: генерали готуються до тієї війни, яка була, а не тієї, яка буде. 

  - Постійно тримати у фокусі майбутнє – ось перша задача для політичної сили, яка у 2024 році забажає потіснити обрану вчора партію. 

   - Навчитися «грати в довгу» - це друге, надзвичайно складне завдання. Довгостроковим плануванням в Україні, м’яко кажучи, не грішать, а жаль. Є велика різниця в тому, чи ти блукаєш лісом від дерева до дерева, чи йдеш рівною стежкою прямо до найбільшої галявини. 

   - Третій виклик – навчитися, нарешті, співпрацювати: із громадськістю, із експертами, із членами власної команди. А не труситися по ночах за те, хто на черговій нараді займе зручніше крісло.

У тому, що відбулося вночі, є беззаперечний позитивний момент. Команда, яка прийшла до влади під рупором боротьби із тотальним зубожінням, має у своєму арсеналі усі засоби, щоб переконати електорат, що зубожіння подолане. А це автоматично переміщує народні маси на наступний рівень ієрархії потреб і все стає значно цікавіше. 

Вперше з 2000 року для того, щоб змінити владу, українцям не довелося виходити на Майдан, виявилося достатнім прийти на дільницю і проголосувати. Тепер лишилося кожному «пересічному» усвідомити, наскільки цінним активом є його голос і як важливо вміти правильно їм розпоряджатися"

Щодо останнього пункту, ми про це теж вже говорили у "Націоналізмі для чайників": нації пора збиратися в школу. От тільки - хто в ній буде вчителями?

З повагою Марія Яремчук та Алла Мегель