"Страхова медицина" і "євроремонт"

Не вживаю термін "страхова медицина". Медичне страхування (health insurance) - нормальний вид діяльності та елемент багатьох систем охорони здоров’я. А "страхова медицина" - це мем. Це словосполучення неможливо перекласти на іноземну мову (спробуйте прямо зараз!) або пояснити людині з-за кордону.

Це нагадує мені слово "євроремонт". Ті, хто його роблять, напевно, вірять що стають ближчі до Європи. Але спробуйте пояснити європейцю що таке "євроремонт". Посмієтеся разом.

Сучасні системи охорони здоров’я доволі складні та поєднують багато компонентів. Їх історичні назви перестали бути актуальними уже давно. Насправді, медичне страхування присутнє в усіх системах, навіть якщо вони не називаються "страховими".

Наприклад, в Іспанії, де система побудована за британською моделлю, кожен десятий має поліс приватного страхування для покриття послуг понад гарантований пакет. І навпаки, у США, яка вважається "найбільш страховою", понад 65% усіх коштів в охороні здоров’я насправді ідуть через урядові бюджетні програми Medicare, Medicaid та ін.

Але у всіх сучасних систем є спільні риси, які відрізняють їх від застарілих, таких як радянська або пострадянські.

Ось що робить систему сучасною:

- Чіткість гарантій та правил. У "совку" все було безкоштовно. На папері. У житті діяли неформальні правила, за якими послугу або ліки можно було отримати або "дістати". У нормальній системі перелік гарантованих послуг та правила їх отримання публічні та зрозумілі пацієнту

- "Гроші ходять за пацієнтом". І в "страховій" Німеччині, і в "бюджетній" Англії ніхто не фінансує утримання лікарень. Гроші платників податків ідуть на закупівлю послуг конкретним людям. Не важливо - через лікарняну касу, страховий фонд або Національну службу здоров’я.

- Вибір пацієнта та конкуренція між лікарнями. Оскільки гроші "ідуть за пацієнтом", то за пацієнта борються, він важливий. Є системи, де більшість лікарень приватні, а є такі, де більшість - державні. Але скрізь вони конкурують між собою - це поліпшує якість та рівень обслуговування людей.

- Незалежність надання медпослуг від чиновників. Міністерства і місцева влада (за дуже-дуже рідкими винятками) не фінансують лікарні напряму. Це конфлікт інтересів: ти сам володієш лікарнею, і сам її фінансуєш. Національні служби здоров’я, страхові фонди, лікарняні каси існують для того, щоб бути технічними агенціями, які не залежать від політиків.

Тож якщо у вашій системі охорони здоров’я є ці елементи - вона сучасна і європейська. Незалежно від того, як вона називається. Але буває й навпаки: система називається "страхова", але в ній немає елементів цивілізації (ми уже писали про "страхову медицину" російського зразка).

Давайте будувати сучасну систему, а не робити євроремонт старій. А назву придумаємо колись пізніше.