Від підпису відмовляюсь...

Ментальність натовпу одна з нікчемних людських рис. Страх робить своє і не кожен може стати одинаком, який піде за правду до кінця та проти цілої системи.

Він зміг. 

Василь Стус 13 років життя провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.

Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально.

То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям. 

А остання його зустріч з «захисником» Віктором Медведчуком тільки засвідчила деградацію у наймитів тоталітарної системи понять честі, правди та порядності.

Василя Стуса замордували в таборі за те, що ліктем уперся на тюремну нару під час знущання довгим стоянням. Він помер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року від отриманих побоїв, а офіційно - від зупинки серця. 

Йому вже легше. 

Він поруч біля свого головного Вчителя, якого теж засудив на страту боягуз під воплі натовпу покірних.

Значуще фото: "Від підпису відмовився"