МИР В ОБМІН НА ПОСТІЙНИЙ ШАНТАЖ. ТЕ, ЩО БУДЕ ДАЛІ.
В інтерв’ю The Daily Signal Державний секретар Сполучених Штатів Майкл Помпео висловив сподівання, що «зміна керівництва України підзарядить Нормандський формат» / «We do hope, too, that [the] Normandy Format will be re-energized by this change in leadership in Ukraine».
Що мала б означати така «підзарядка»?
Поступливість? Якусь нову форму примирливості? Можливо, нові проривні ініціативи з українського боку? Але невже всі ці роки бракувало українських ініціатив та готовності досягти миру? Одним словом, яким чином саме нова українська влада мала б стати тим рушієм, який «підзарядить» Нормандію і змусить Росію припинити агресію?
А може справа не в Україні?
Український президент продовжує мовчати.
Зрозуміло, що з акторами спілкуватися комфортніше, ніж з реальним суспільством чи журналістами. Така тактика добре спрацювала на виборах. І таку тактику можна було б зрозуміти, якби не стратегічна загроза, яка нависла над президентом, а, отже, країною.
Ситуація з Цемахом – це болючий і небезпечний епізод.
Але набагато значимішим є те, що буде далі.
Ейфорія від обміну (якщо він відбудеться) переповнить суспільну увагу. І знову переключить її.
Тим часом, найважливіша проблема далі залишається поза фокусом.
Яким є мирний план саме президента Зеленського?
Чи має він план, якщо щось піде не так?
Що очікує Україна від саміту Нормандської четвірки? Що не прийме ніколи?
Президенту варто підказати, а нинішній владі - зрозуміти, що за нинішніх обставин єдиний спосіб захистити національні позиції - це постійні зважені, продумані, але принципові сигнали країні і світові.
Після здобуття абсолютної влади у президента Зеленського немає жодної рятівної гавані, яка б могла його захистити в переговорному процесі.
Більше того, абсолютна влада Зеленського здатна призвести до абсолютних помилок.
Наш єдиний «парашут» – це позиція справжнього громадянського суспільства.
Тому для запитань є ще один адресат.
Чи готова країна змиритися з тією моделлю поведінки, яку застосовує влада?
Ця модель стає цілком очевидною: мир в обмін на постійний шантаж.
У Зеленского есть один план-ПОВЫШЕНИЕ рейтингов. А под эту цели -верстаются иные планы.
Хотите ему что-то подсказать - согласуйте с Беней и Беня через Богдана передаст. Если договоритесь, конечно.
Поэтому ни Запад ни Пуйло не могли что то диктовать. Сейчас ситуация принципиально иная, и это проблема Зеленского и Украины в целом....