Гральний хаос

Існують вічні, неперехідні питання новітньої української історії, над якими не владні ані час, ні пресловута політична воля. Бурштин, «обнал», контрабанда, дороги, гральний бізнес. Всі ці речі давно перетворилися на окремі соціальні феномени, катастрофічно збиткові для держави і надійно оповиті павутинням корупції, яка захищає їх від будь-яких спроб навести лад і перевести в правове поле. Кожна нова влада декларує благі наміри, обіцяючи пролити світло на ці сутінкові зони, але їх центробіжна сила настільки потужна, що все в результаті залишається на своїх місцях. 

Півтора року тому я оприлюднив великий матеріал про гральний бізнес в Україні, який монополізували кілька впливових нардепів і тодішній Генпрокурор Луценко. Висновки, зроблені в цьому матеріалі одним з моїх співрозмовників, дуже скоро втілились у життя, цілком монополізований напівлегальний гральний бізнес під надійною «кришею» ГПУ мов гигантський пилосмок спустошував кишені, руйнував сімейні бюджети і людські долі, плодив кримінал. Але надприбутки були важливішими за все, виходити з тіні було фінансово невигідно. 

Після виборів гральна тема стала однією з головних у провладному дискурсі. Про неї багато говорять політики з президентської політичної сили, а сам президент доручив Кабінету міністрів до 1 грудня 2019 підготувати закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину. Цілком логічний крок, адже якщо держава хоче щось подолати, вона мусить це очолити, легалізувавши і встановивши жорсткі нормативні рамки. Але такі болючі та аномально корупціогенні теми потребують широкого діалогу як серед фахівців, так і в суспільстві. Проте особи, відповідальні за підготовку цього закону, не поспішають робити його публічним. Законопроект розроблявся келейно, в умовах суворої конфіденційності, невідомо за чиї гроші, на чиє замовлення і, судячи з усього, його фінальну версію ми отримаємо вже після голосування. 

Відповідальний за підготовку та подальший парламентський супровід законопроекту - голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія, людина, яка завжди була одним з уособлень прогресу і транспарентності, але все це було до цього законопроекту. І це серйозна проблема, адже корупціогенний потенціал грального бізнесу складно переоцінити, як і кількість зацікавлених у ньому осіб, кожне з яких спить і бачить себе монополістом на неляканому багатомільйонному українському ринку. 

Це надто непроста тема аби можна було просто покластися на репутацію «гарного хлопця» і заспокоїтися. А особисті зв'язки самого Давіда в поєднанні з нездоровою секретністю дають всі приводи для тривоги, адже на нього може здійснюватися вплив осіб, пов‘язаних з претендентом на монополію в сфері грального бізнесу, компанією Parimatch, яка кілька років проводить потужну рекламну і лобістську кампанію на українському ринку. 

Вплив може здійснюватися через одного з друзів Давіда - Андрія Астапова - партнера юридичної компанії Eterna Law (раніше - Astapov Lawyers, перейменована після скандалу, пов’язаного з Королівським інститутом арбітрів Великобританії), яка тривалий час щільно співпрацювала з Parimatch. Саме Астапова називають розробником законопроекту, хоча на запити моїх колег він категорично від нього відхрещується. З ним Арахамію пов‘язує багаторічна дружба і робота. Ось фото з інстаграму Астапова. “Багато роботи було зроблено і все ще багато - попереду”, - так підписав Астапов спільне фото з Давідом.

А це фото дружини Арахамії з дружиною Астапова на фоні того ж будинку. 

Я мав нагоду ознайомитись з проектом, який називається “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” і, поки що не вдаючись у деталі, можу сказати, що жодних позитивних змін ним не передбачено, жорстке державне регулювання не встановлюється, соціальної відповідальності - нуль. Навпаки - пропонується перетворити всю країну на великий гральний зал з казино і гральними автоматами, і не комп’ютерів, як зараз, а натуральних “одноруких бандитів”, які й надалі викачуватимуть гроші з населення. Плюс  закон дає можливість Parimatch зацементувати ринок інтернет-бетінгу під себе. 

І це йде врозріз, власне, з тим, що говорив президент - про легалізацію грального бізнесу насамперед для залучення іноземних інвесторів і створення спеціальних територій для діяльності казино. Натомість під виглядом легалізації нам пропонується неконтрольований хаос - плати гроші і роби, що заманеться. Як відомо, США тримають свій гральний бізнес в Лас-Вегасі, Атлантік-Сіті та в в індіанських резерваціях, а, скажімо: Китай - в Макао. Розробники законопроекту пропонують перетворити на  Макао всю країну, причому без зрозумілого контролю з боку держави. 

По суті йдеться про черговий переділ ринку та осідлання потоків під гаслами наповнення бюджету та легалізації, наслідками чого стане справжній соціальний колапс і, як наслідок, небачений досі сплеск злочинності.