ВИПРОБУВАННЯ АМЕРИКОЮ

Останні дні Україна опинилась в центрі уваги американців. Кількість згадувань нашої держави та її президента в американських ЗМІ раптом перевершила не тільки кількість згадувань Путіна та Росії, а навіть стратегічного конкурента США - Китая. На скрінах ви можете зауважити, що чимало статей підписані "editorial", що означає: це не авторській матеріал, а позиція всієї редакції. Таке трапляється нечасто і підкреслює особливу вагу опублікованого тексту.

На жаль, напередодні першого візиту Зеленського до США провідні американські ЗМІ розповідають не про завершення війни на Донбасі, не про повернення Криму, не про "економічне диво" уряду Гончарука і не про безпрецедентні успіхи в подоланні корупції.

На жаль, Україна мимоволі опинилась в епіцентрі боротьби за Білий дім. Причому боротьби не на життя, а на смерть. Трампу явно не вистачає однієї каденції, аби зробити Америку знову великою (Make America Greate Againe! - мотто першої президентської кампанії Трампа), і він не зупиниться перед жодними жертвами, аби переобратися на другий строк. Натомість лідер демократів Джо Байден будує свою кампанію на тезі, що Америка не переживе другу каденцію Трампа і замість зробити її знову великою нинішній президент погубить її. Ставки надто високі аби програвати.

Тому Трамп та його оточення будуть тиснути на Зеленського, аби Україна провела розслідування можливих корупційних дій Байдена, який начебто домігся звільнення Шокіна, бо той розслідував справи проти "Бурісми", в якій Байден-молодший на той час був членом ради директорів. А демократи з усіх інформаційних та політичних гармат лупитимуть по українському президенту, аби знеохотити його виконувати трампівські "прохання".

Свіжа редакційна стаття в близькій до демократів FT вже поставила Зеленському на карб і призначення Богдана головою президентського офісу, і спалений дім Гонтаревої (з чіткими конотаціями із "лихими 90-ми"), і обшуки в "Приваті", і візит Коломойського на Банкову. Передовиця одної з найвпливовіших газет світу чудово обізнана в українських реаліях і ставить питання руба: час визначитись, президент Зеленський хоче бути слугою народу чи слугою олігархів. І це лише попереджувальний постріл демократів...

Біда в тому, що безпрецедентна популярність Зеленського та повний контроль над усіма гілками влади грає в цій ситуації проти нього: з'їхати, мовляв я б і радий допомогти, та парламент/уряд/суди/правоохоронці заважають, не вийде. Американці можуть агітувати нас за незалежність суддів і виділяти мільйонні гранти на розбудову правоохоронних органів та реформу правосуддя, але вони чітко знають, як працюють суди, прокуратура, НАБУ, ДБР в Україні і хто в нашій країні ухвалює остаточні рішення.

Тому Зеленському не позаздриш. Опинитися поміж двох титанів у їхньому вирішальному двобої - незавидна доля. Єдиний шанс для українського президента не стати самому і не зробити Україну розмінною монетою в американських президентських перегонах, - почати демонструвати Заходу швидкі, радикальні та незворотні зміни в Україні. А для цього прийдеться почати із зачистки токсичних елементів навколо себе. Бо поки Богдан очолює президентську канцелярію, а Коломойський приїжджає на Банкову в гості, успішно судиться з державою за "Приват" і розставляє "зрозумілих йому людей" по державних монополіях, ніхто не повірить в незалежність та об'єктивність українських судів та правоохоронців.

А якщо немає професійного і незалежного слідства та неупередженого та об'єктивного суду, залишаються самі політичні рішення: підтримати республіканців чи демократів, Дональда Трампа чи Джо Байдена. Причому ситуація така, що нічого не робити - це вже підтримка однієї зі сторін. Яка може коштувати Україні надто дорого...