Загадка "формули Штайнмаєра"

За останній місяць дуже багато доводилося чути, що у "формулі Штайнмаєра" немає ніякої шкоди, і взагалі, нинішня влада мусить виконувати те, що підписала попередня.

Чому мусить бігом виконувати, якщо попередня не виконувала чотири з половиною роки й нічого їй за це не було, лишається загадкою. Як і те, заради чого ж треба було підписувати те, що "нічого не значить".

Тим часом вчора профільний по цьому ділу помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що омріяна президентом Зеленським (якщо вірити самому президенту Зеленському) зустріч у "Нормандському форматі" ні фіга не наблизилася, бо Київ "надсилає суперечливі сигнали", зарання підготовлених для підписання документів немає (читай - прийняти вимоги Кремля ще до переговорів у Зеленського не погоджуються, а Кремль не згоден ні на що інше), і взагалі, ось ви формулу узгодили, тепер введіть її в своє законодавство.

Ну і в чому ж була користь? От не шкода, а користь документу, який "нічого не значить"?

Ні, одне лежить на поверхні: ми продемонстрували готовність домовлятися - Росія висуває нові забаганки - ну вибачайте.

Інакше кажучи, ми знову будемо робити вигляд. Нікого і нічого не нагадує?

Це, коли що, не про "поганого Зеленського" пост: я - і не я один - задовго до виборів сто разів писав, що так буде. Ну бо інакше немає як.

Але ж ні. Тоді вся прогресивна громадськість таврувала це яко злісне порохоботство, і Його Величність Виборець масово кинувся голосувати за того, хто, всупереч всілякому здоровому глузду, запевняв, що досить тільки захотіти - і війна закінчиться чарівним чином, от просто захотіти достатньо, і все...

І що тепер?

Насправді у президента Зеленського є вихід. Поки широкі маси йому ще вірять, співчувають, сприймають як "свого хлопця" - вийти і в тій чи іншій формі сказати: рєбята, визнаю, під час кампанії я і моя команда недооцінили складність проблеми, рай на землі відкладається (кстаті, не тільки в плані Донбасу), "дуже дякую".

Авжеж, шмат рейтингу на цьому втратить - але ж так і так втрачає, то краще зараз, ніж потім, бо краще втратити шмат від більшого, ніж від меншого...

От подивимось.

Olexander Mykhelson