Чи є в нас хороші новини?
Хочу проаналізувати кілька останніх подій в Україні.
По-перше, відведення військ. Неодноразово вже казав про те, що вважаю доцільним і правильним будь-який крок задля майбутньої перемоги над нашим зовнішнім ворогом. Нехай це будуть тимчасові поступки, дипломатичні рішення команди Зеленського, будь що... але! Тільки з єдиною метою - звільнити наші території від окупанта і в майбутньому повернути наш Крим. Ніякої капітуляції і ніякої сдачі територій! Ми просто не дамо цього зробити.
По-друге, арешти продовжуються. Тепер прийшла черга Дубневича. І це також добре. Але ще раз підкреслюю, що арешти мають завершитися судом, і справедливим вироком - ув’язненням із повною конфіскацією майна. І тільки тоді можна буде казати, що правоохоронна система працює для нас, українців.
По-третє, Верховна рада ухвалила закон про добровольців. Нарешті всі добровольці, які воювали у 2014-15 роках, у складі будь-якого підрозділу, тепер визнаються учасниками бойових дій. І звісно, це добре. І наступним кроком в цьому напрямку має бути позбавлення статуса учасника бойових дій всіх тих прокурорів, суддів і міліціонерів (а їх у нас бригади по кількості!), які з’їздили в зону АТО у відрядження аби захистити себе від люстрації! І тоді все буде по справедливості.
Продовжуємо спостерігати за владою і контролювати хід подій. Слава Україні!
Тарас прав, пока новости хорошие, но расслабляться рано. К сожалению, чем окончится нормандская встреча (если вообще состоится) - не знает никто. Мое мнение, что пуйло найдет причины, и не подпишет дорожную карту на наших условиях. Уж слишком ему нужна война. Но хоть тогда Европа прозреет, и это уже будет малой, но все же победой.