Немає клятих комуністів, але справа їх живе

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був введений 2001 року через ультиматум… Комуністичної партії України.

Вже немає клятих комуністів, але справа їх живе, і такого потрібного ринку землі немає. Країну тоді загальмували і вона дотепер гальмує.

Тому що земля - це про ірраціональне, про страх втратити ґрунт під ногами, про здатність багатих затуркувати бідних землевласників і нав’язувати їм свої умови оренди.

Я кажу колегам, що хто переживе земельну реформу, тому потім вже нічого не страшно.

Вибір зараз простий - консервування нинішнього феодалізму і тіньового обігу землі чи крок до ефективного земельного ринку рівних можливостей.

Право вільно розпоряджатися своєю власністю — це основа економічного успіху західних держав. Земля - це власність. Тому земельну реформу і підтримують розвинені країни та Європейський Союз.

Цивілізований ринок землі - це шлях до економічного зростання країни та добробуту фермерів.

Безперечно, є ризики. Право потрібно захистити. Здатність його реалізувати теж має бути захищена. Потрібні дешеві кредити, надійний земельний кадастр і чесні суди.

Але просто не робити нічого через ризики — не варіант. Так ми і далі пастимемо задніх. Сподіваюся, сьогодні Верховна Рада зробить перший крок від ірраціонального до раціонального, від страху до сміливості, від великих агрохолдингів до сильних малих і середніх фермерів.

Потім між першим і другим читанням закон можна доточувати і вдосконалювати, але зараз потрібен перший крок з минулого в майбутнє.

Короче, я за ринок обігу землі.