Що не так в децентралізації від Зеленського?
У середу в парламенті відбулась непересічна подія. Вперше за час роботи депутати від Слуги Народу відхили на засіданні комітету поданий Президентом законопроект про зміни до Конституції в частині децентралізації.
Чому так сталось? Ну насправді все просто – аж занадто там багато контраверсійних норм, які дають Зеленському беззастережний контроль над місцевим самоврядуванням країни.
Наприклад, це стосується запропонованого Інституту префектів. На перший погляд – гарна ініціатива адже теоретично запроваджується система контролю, за корупційними ризиками в роботі міської влади.
А з іншого міста отримують міні диктаторів з надмірними повноваженнями. Де-факто, без попереднього погодження з префектом орган місцевого самоврядування не зможе ухвалити жодного (!) свого рішення. Адже префект має право призупинити будь-яке рішення міської влади з широкого кола питань.
Окрім того Президент, за поданням префекта, отримує право розпустити будь-який орган місцевого самоврядування.
На практиці ця норма призведе до того, що Слуги Народу по суті монополізують владу в крані. Адже тепер не має значення хто стане мером міста. Головне хто контролюватиме мерів та новообрані міські ради.
Чому Зеленський на це йде? На мою думку це пов’язано по перше, з короткою лавкою запасних команди Президента, а по друге з тим, що рівень його підтримки постійно падає.
Найбільш рейтингові потенційні кандидати на посади міських голів від Слуги Народу на цей момент з великим розривом програють діючим мерам.
Так у Києві остання соціологія групи Рейтинг чітко показала, що рівень довіри до Кличка становить майже 40%. У той час як до імовірного кандидата від Слуги Народів не більше 10%. Аналогічна ситуація і в інших великих містах де рівень підтримки Садового та Філатова знаходиться на аналогічному рівні.
То для чого з ними воювати на виборах, витрачати кошти та ресурси, якщо після виборів можна одним “розчерком пера” взяти під контроль всі міста країни?
А далі просто шантажувати мера та депутатів – або ви голосуєте так як ми скажемо, або – будемо постійно ветувати всі ваші рішення, а паралельно розпочнемо процедуру розпуску міської влади.
Ну і звісно, в ефірі цей процес будуть правильно висвітлювати підконтрольні ЗМІ.
Але окрім диктатури префектів, законопроект передбачає ще низку негативних сценаріїв:
- прибирання спеціального статусу для Києва та Севастополя
- Нівелювання міст обласного підпорядування
- Загроза необґрунтованого перегляду адміністративно територіального устрою для областей та районів (по суті імплементація Мінських домовленостей на умовах Росії)
- Скорочення надання фінансових ресурсів під децентралізацію
- Скорочення терміну депутатської каденції
Всі ці новації послабляють місцеве самоврядування і замість децентралізації фактично впроваджують глибоку та контрольовану централізацію.
Звісно це виклткає протест, який будь-якої миті може перекинутись на вулицю
Зараз на вулицях вже протестують профспілки проти Трудового кодексу, освітяни та медики проти звуження соціальних прав, аграрії проти земельної реформи. Поки це все відбувається на базі страйкому Заради Майбутнього, який координує їх дії.
Однак, якщо до протестуючих доєднається по всій країні “місцеве самоврядування” тоді протестуючі отримають класичне поєднання політичних та соціально-економічних вимог.
І стримати цю бурю обурених людей буде дуже важко, навіть з “орлами Авакова.”
Який вихід? Все просто. Зеленський має виконати свою передвиборчу обіцянку.
Використати анонсовану ним процедуру Народовладдя.
Адже будь-які зміни до Конституції без широкого експертного обговорення призведуть до подальшої ескалації конфлікту в країні.
Час на пошук компромісів ще є. Асоціація міст України, профспілки, страйком Заради Майбутнього готові до переговорів та пошуку компромісів.
Єдине до чого вони не готові – аби об них витирали ноги.
Бо вони не бидломаса, а Громадяни цієї країни які мають гіність та самоповагу.
