Какая разница...арбайтен!

Труд освобождает

Нова еліта - це діти мародерів середньої ланки. Посил гаранта - кожний буде мати свою миску з баландою, а коли вас будуть експортувати, це буде весело. Все це мені нагадує Веймарську республіку. Сумно.
Але все залежить від нас. Українці повинні тяжко будувати свою державу, цінність якої безперечна.

Лохторат выбрал себе подобного: примитивного, провинциального, не отягощенного излишним образованием и кругозором, трепливого и легко дающего обещания, поскольку очень желает нравиться. И ему это удается, ибо лохторат забывчив, легковерен и безответствен.

С утра во всех приличных домах страны：
- И запомни, на чужом горе своего счастья не построишь!
- Да не брала я твою текилу, не брала!
А тепер серйозно та українською...
Сьогодні у деяких містах України мають відбулися марші（й зі смолоскипами також）на честь дня народження Степана Бандери.
Щороку повторюю: я не є симпатиком таких заходів, але підтримую їх хоча б заради того, щоб подивитись, як епічно димить та підгорає запорєбрік.
А наразі ще й тому, що квазіпреЗЕдент у новорічному привітанні оголосив національною ідеєю принцип "какая разніца".
Какая разніца, скільки людей загинуло за Україну, якою мовою розмовляти і з ким пити чай на кордоні.
Какая разніца, кого першим поздоровляти з Новим роком - ката Путіна чи свій народ.
Какая разница - адже по паспорту ми всі, мовляв, українці...
Ні, нешановний - українця пізнають не по паспорту: для мене, наприклад, американець по паспорту Джон Маккейн залишається більшим українцем, аніж безштанний гравець на роялі з українським паспортом, якого тупий серіал випадково виніс у президенти.
Тому я, єврей по бабці, наразі за Бандеру - як символ спротиву не тільки зовнішнім загарбникам, але й внутрішнім адептам принципу "какая разніца". І, сподіваюсь, не я один...
Ще раз з Новим роком, шановні Українці не за паспортом, а за душею, переконаннями та біллю за долю своєї країни! Все буде добре, я знаю.Helgi Sharp, https://marik.co.ua/19749/kogan/