Теорія причинних зв‘язків
Переконаний, що найпопулярніше риторичне питання, яке ви ставите собі виїжджаючи за кордон, звучить наступним чином: "Чому люди живуть як люди, а ми - як чорти?". Можливо не дослівно, мабуть не так грубо, але загальна семантика стовідсотково така. Відповідь на це запитання дуже проста, але доволі неприємна, оскільки лежить в площині усвідомлення очевидного зв‘язку занепаду державного з занепадом особистісним. Інакше кажучи, причина - в нас, і чим скоріше ми це збагнемо, тим більше шанс вижити. Як лікування алкоголізму починається з визнання пацієнтом факту захворювання, так само лікування країни починається з визнання власних прорахунків і лише потім - робота над помилками.
Важко сказати, в чому наша головна помилка і де ми повернули не туди, але факт є фактом - навести лад у себе ми не спроможні, і це колосальний парадокс, адже українець за кордоном - це законослухняна, толерантна і, як правило, успішна людина, а українець вдома - навпаки. Можливо, ми просто не знаємо, з чого почати. Можливо, не вміємо зосереджуватися, тому нам важливо все і нічого одночасно. А можливо, нам елементарно бракує освіти, адже ми досі не вивчили теорію причинних зв‘язків.
Давайте пограємо в цю теорію. Візьмемо якийсь свіжий побутовий приклад - скажімо, нещодавню аварію біля київської "Оушен Плази". Хто винен більше у цій комунальній драмі - забудовник, який звів палац на тепломагістралі, чи чиновник Державної архітектурно-будівельної інспекції, який видав йому на це дозвіл? А якщо копнути глибше і з‘ясувати, хто призначив цього чиновника? Чи є частина відповідальності за надзвичайну подію на цій персоні? Безумовно. Отже перед нами - однорідний ланцюг, кожна ланка якого ідеально порочна.
До речі, я не просто так згадав свою улюблену корпорацію монстрів - ДАБІ. ДАБІ - не лише переконливе свідчення того, що над деякими феноменами держава та закон не владні, це криве дзеркало, в якому всі владні пороки набувають ще більш жахливих форм.
Нещодавно я писав, що віднині дозволами на будівництво керуватиме дуже серйозний колектив пасіонаріїв, серед яких - реінкарновані владою скандальні девелопери брати Горові за підтримки заступника Голови ОП та співвинахідник зухвалішої корупційної схеми "$5 з квадрата" Олександр Сергієнко, доволі впливовий у своїй сфері функціонер доби Януковича. За даними експертів, ціна цієї схеми - близько $1 млрд на рік. Номінально Інспекцією керує екс-начальник Управління з питань державного майна та підприємств Міністерства освіти і науки України, юрист за освітою Олена Костенко, про фаховість якої вже ходять легенди, але лише номінально. Реально установою рулять геть інші люди, які, пам‘ятаючи про мінливість долі держчиновника, не будуть розмінюватися на дрібниці, а наштампують дозволів на десятки-сотні "Оушен Плаз" або 100-метрових "стекляшек" в історичному центрі під виглядом реконструкції. Головне - такса за квадратний метр, усе інше їх не цікавить.
Наскільки пані Костенко самостійна, можна зрозуміти з відео, яке надіслав мені один з читачів після публікації тексту "ДАБІ збирає друзів". На ньому ми бачимо, як керівницю ДАБІ виводить з території Офісу президента згаданий вище схемщик Сергієнко.
Що це за дивний променад? Я вже не питаю, яке відношення ОП має до ДАБІ, яка підпорядковується геть іншій владній структурі - Кабміну. Знаєте, не хочу думати, що це був візит до "смотрящего" за галуззю від ОП пана Родіна, але інших версій чомусь не виникає. Як не виникає жодних сумнівів у тому, що на нас чекає не одна надзвичайна подія, пов‘язана з будівництвом, адже теорія причинних зв‘язків працює стабільно та безвідмовно.
Якщо чесно, іноді до гикавки набридає повторювати владі "так не можна, це неправильно, це незаконно", але я робитиму це допоки щось не зміниться, бо якщо зупинюсь, я сам стану ланкою ідеально порочного ланцюга, а мене, на відміну від багатьох, ця перспектива не влаштовує, адже я хочу побачити, що люди в моїй країні принаймні починають жити як люди. А не як чорти.
тому що в людей не так багато іуд,як,наприклад,сєльоза іванов. які за гроші свинособак допомагають ворогам України Зелупням прийти до влади. а потім ниють актоетосдєлал.
сєльоза,твоє місце на стовпі догори ногами!
Було би славно, якби Україна першою створила, наприклад, космічний ліфт (чи інший не-реактивний спосіб виведення вантажів за межі атмосфери і на орбіту).
Хочу вдягатися не в жупани і шаровари, а у легкий універсальний скафандр, в якому однаково приємно і зручно і в жарке літо, і в морозну зиму, і в пустелі, і в морі, і на Місяці, і на Венері, і на Марсі, і на Землі... В якому можна жити замість хати - просто на вулиці, спати спокійно просто на вулиці чи в лісі, чи будь-де!
Хочу переміщуватись швидко, але без необхідності постійно тягати разом із собою ще кілька сот кілограмів (чи навіть кілька тон) металу, скла, пластику і гуми, ризикуючи при цьому зробити з ближнього свого відбивну або, навпаки, ризикуючи стати відбивною, зробленою скло-металево-пластиковим гумованим молотом мого ближнього. Хочу не повзати, а літати... Або "телепортуватися".
Хочу жити не в музеї минулого, а у великій мрії про майбутнє.
( * Ідея про безкоштовні громадські туалети (в хорошому смислі) хоча і стала вже далеким минулим, однак, на мій погляд, могла би, все таки, знайти собі місце у світі майбутнього, адже бізнес краще робити не на збиранні плати за користування туалетом, а, скажімо, на створенні і виробництві мікропроцесорів, комп'ютерів, смартфонів, інших технологій, на заміні старої енергетики новим тандемом: сонячні панелі + добрі акумулятори, тощо. )
Відомий кацапський цілитель Іван Іванович Кузнєцов - винахідник славнозвісного псевдо-лікувального засобу "іплікатор Кузнєцова", був схиблений на побудові свого "іплікатора" у вигляді скафандру, щоб застосувати його до 100% поверхні людського тіла одночасно, і в такий спосіб вийти на небачений рівень "цілительства". Коли в решті решт Кузнєцов знайшов спонсора, і таки здійснив свою мрію, побудувавши скафандр, він загинув у своєсму скафандрі при спробі випробування його на собі.