ВІРУСИ

Тема поширення коронавірусу на передовицях світових газет. Хвороба з далекої китайської провінції загрожує всім континентам, простір стиснувся, далекі відстані не рятують від  ризику бути враженим. Країни проводять обмежувальні заходи, а події в українських  Нових Санжарах на тих самих передовицях світових видань.

Саме час зізнатися самим собі: коронавірус – лише одна з багатьох серйозних небезпек. Насправді, світ заполонили віруси, і вони щодня впливають на наше життя. Вони так само долають кордони і уражають суспільства. Правильне діагностування має дати розуміння, як захиститися і одужати.

Вірус номер один у світі – страх. «Єдине, чого нам варто боятися – так це самого страху», сказав колись Франклін Делано Рузвельт. Страх паралізує волю, знищує зсередини. Він швидко розповсюджується, живе і підживлюється за рахунок людської безвольності й міфів. Міфів, які швидко продаються. І ми легко ними уражаємося.

Другий - популізм. Віра у чарівника, який обіцяє вирішити всі проблеми, великі і малі, задавнені й ті, що чекають у майбутньому. Обіцяє вирішити  за три години… За три дні… Дехто за одну каденцію.  Люди вірять, та, не отримавши результату, шукають нових популістів, йдучи по колу. Диктаторські режими нацистів і більшовиків – це пекельна історія зразків популізму. Популісти таргетують віруси, аби ті потрапляли в те місце, де можна проникнути через імунну систему.

Третій, похідний від вірусу популізму, - вірус некомпетентності. «Ми знаємо все, не розуміючись ні на чому». Спрощення складного. Примітивізація великого. З кувалдою до найбільш чутливих налаштувань. Безпомічність і зволікання, коли треба діяти негайно і рішуче. Невігластво поглинуло як Україну, так і весь світ - і це, на жаль, ще одна особливість нашого часу.

Четвертий –  вірус байдужості. «Мені все одно, мене це не обходить, це не моя проблема, не я в цьому винен», - хіба ми не знаємо таких людей? «Какая разница, в конце концов». Здається, так знайомо. Байдужість знищує і людину, і націю, і країну. Байдужість до власної історії, до своєї землі, до свого ближнього – шлях саморуйнування і втрати ідентичності.

П’ятий – вірус фейків. Інформаційна гігієна вимагає правил поводження з інформацією, споживати яку варто з одним обов’язковим інгредієнтом, назва якому - критичне мислення. Та, правда ж, так спокусливо повірити у сенсаційний заголовок, не дочитавши самої новини?

Вірус фейків уразив свободу слова і уразив журналістику. У багатьох країнах світу, в тому числі демократичних, видатні політичні лідери кажуть: нам не потрібна журналістика, ми напряму спілкуємося з людьми. Це чудове ноу-хау, утім воно не завжди несе суспільству об’єктивну картину світу. Якісна журналістика якраз і забезпечує інтерпретацію фактів, показуючи їх з різних ракурсів, щоб людина самостійно могла прийняти рішення, довіряти інформації чи ні.

Вірус ізоляції - шостий, почав особливо активно поширюватися цілим світом. Ізоляціонізм як нова зовнішня політика та ізоляціонізм як нова внутрішня політика. Це про те, як знайти винних у невирішенні своїх проблем.

Саме ізоляціонізм став фактором, який заважає сконцентрувати зусилля для ефективної боротьби проти глобального потепління. Деякі країни виходять з Паризької кліматичної угоди: «ви знаєте, нам не підходить, ми не збираємося опікуватися проблемами іншого світу», - насправді, у такий спосіб примножуючи проблему та відкладаючи її у часі.

Існують приклади економічного ізоляціонізму, бажання користуватися доступом на чужі ринки для своїх товарів, не допускаючи товари інших країн на свій ринок. Хоча якраз ця форма ізоляціонізму швидко виліковується, щойно інші країни зачиняють двері для ваших товарів.

Ще один важливий, особливо для України, різновид ізоляціонізму стосується глобальної безпеки.

Переконаний, НАТО – найбільш ефективна система безпеки, яка не може ізолюватися. НАТО має йти шляхом розширення, стаючи у цьому процесі сильнішим. Так само Європейський Союз, куди прагне Україна, повинен мати відчинені двері,  розширюватися і збільшувати свій домінантний позитивний ціннісний економічний і політичний вплив.

Наступний –  вірус «русского мира».

Україна перебуває у зоні прямого ураження. Характерні риси: диктатура, колективізація і війна. Диктатура, як відомо, – протилежність демократії. Щойно слабне демократія, з’являться Путін зі словами: «бачите, у вас проблеми, а я здатний їх вирішувати, ідіть під нашу парасольку». Слабкість демократії завжди провокує силу авторитарних і диктаторських режимів.

Колективізація – це відсутність поваги до особистості. Людини як суб'єкту не існує. Є маса, якою легко керувати, застосовуючи попередні віруси:  фейки, ізоляцію, страх, тощо. Людина перестає бути людиною, перетворюючись на істоту, що діє на рівні інстинктів.

Війна – одна з головних ознак вірусу «русского мира». Щоб утримувати в шорах свою країну, треба воювати з сусідами. Щоб утримувати свою владу, треба розширювати цю владу на інші країни. Це те, що робив Путін в України і Грузії. Це те, що він робить на інших театрах військових дій, зокрема, у Сирії.

Вірус нерівності. 1% населення світу володіє 50% всіх багатств світу. Чи можна вважати такий стан справ справедливим? Ні. Ця несправедливість породжена відсутністю рівних можливостей для всіх.

Чому виникає цей вірус? Через відсутність верховенства права. Відсутність чесних судів, які мали б захищати громадян від нерівності і несправедливості.

Живильним середовищем вірусу нерівності є корупція, яка знищує устої державності, і в тій чи іншій формі існує у всіх країнах світу. Що сильнішим є верховенство права, то менша корупція, бо є відповідальність.

Дев'ятий – вірус споживацтва. Вибір не цінностей, а того, що цінне: товари, послуги, гроші. Матеріальна складова важлива у житті людини, проте вона - наслідок, а не причина.

Десятий вірус – зневіри. «Я не вірю в себе, - хтось може собі сказати, - не вірю в свою країну, у власний успіх, я здався». А той, хто здався, хто не вірить у себе, знову повертається в пункт перший – вірус страху. Так відбувається трагічна зацикленість. Це ті десять вірусів, які знищують людство, які знищують особистість і з якими треба боротися.

Але чи є правильний лікарський рецепт, що допоможе подолати ці хвороби, багато з яких мають глибоку людську природу?

Порятунок у здоровому імунітетові, який повинен вигартуватися через освіту, знання і критичне мислення. Думати, думати, думати. Аналізувати, оцінювати, робити правильні висновки.

Сучасна людина, живучи у середовищі цих вірусів, мусить мати емпатію. Можна знати всі світи, вивчити гору книжок, знати масу формул, цитувати світових інтелектуалів, знати Нобелівських лауреатів і казати: я готовий відповідати на виклики. Та якщо не відчувати викликів, якщо людина не на своєму місці, - всі слова втрачають сенс.

Бути відповідальним за своє життя. За прийняті рішення і за їхні наслідки. Відповідальність не передбачає бездумності, а виваженість веде до кращого результату.

Наостанок процитую Папу Івана Павла ІІ-го, який сказав: не бійся.

Не бійтеся. Не бійтеся поразок, не бійтеся помилок, не бійтеся перепон, не бійтеся нічого. Вірте в себе, і тоді віруси, які продукує сьогоднішній світ, будуть знищені вашим імунітетом.

Нашим українським національним імунітетом.

За тезами виступу на 8-му Київському Безпековому Форумі для молоді 21 лютого 2020 року. Тема Форуму: «Старі виклики, нова динаміка: плани на нове десятиліття».