Податки і реальність
Україні потрібні гроші.
Можливо, хтось більш ідеалістичній ніж я розкаже, що Україні потрібні чесні суди, правоохоронні органи без Авакова і кваліфіковані кадри в управлінні державою, і я звичайно із цим погоджуюсь, але системні зміни відбуваються протягом років, а гроші потрібні вже тут і зараз.
Чому як так категорично налаштований? Ну тому, що інколи дивлюсь цифри на Держстаті, і вони свідчать про наступне. У 2019 році державний бюджет недоотримав 74 млрд.грн., реальний сектор економіки скорочується, безробіття зростає, ринок не те що не виходить з тіні, а намагається максимально в неї зануритись.
Тож розповіді про необхідність системних реформ звичайно мають право на існування, але конкретно зараз державі потрібні гроші. І Уряд це розуміє, тому намагається формувати порядок денний своєї роботи і державної політики із мети дуже швидкого наповнення державного бюджету. А це за сучасних умов можна зробити трьома шляхами: швидка приватизація, відкрити ринок землі і продати державні землі, і легалізувати азартні ігри, тобто зробити те, про що всі говорять минулі десять років.
«Велика приватизація» так і не відбудеться, адже не прибуткові підприємства нікому особливо не потрібні, а де-факто прибуткові і так працюють на приватних власників залишаючи державі лише збитки.
Ринок землі, також завис, депутати поки голосують правки і нікому не зрозуміло чи після цього голосування модель ринку буде робочою і чи не відтермінують його запровадження до 2021 року.
Питання легалізації ігорного бізнесу також підвисло, адже з одного боку навіть Президент вже сказав, що треба, і в першому читання законопроект, який дасть можливість ринку вийти з тіні, був проголосований, а з іншого те, що проголосавано, поки знаходиться у трохи неробочому стані.
Адже для того, щоб ринок вийшов з тіні, потрібно створювати для цього умови. Ці умови досягаються шляхом сприятливого бізнес-клімату, про що в Україні можуть лише мріяти, а також сприятливою фіскальною політикою, що звичайно є частиною бізнес-клімату, але в Україні завжди відіграє свою особливу роль.
Відтак в частині оподаткування, народні обранці пропонують... на справді, вони ще самі не знають, що пропонують. Адже всупереч нормам Регламенту депутати розробляють правки до бюджетного кодексу України не синхронно з основним законом. Тож наразі склалась ситуація, коли ніхто не зможе чітко сказати, які умови для ринку будуть створені для старої нової галузі бізнесу.
Є декілька варіантів.
Перший не міняємо нічого в законодавстві і отримати те податкове навантаження, яке є зараз, а саме:
1) Податок на прибуток – 18%
2) Податок на валовий прибуток:
a. 10% для гральних залів;
b. 18% для букмекерів
c. 28% - для лотерей
3) Заплановані ліцензії (від 850 000 доларів для гральних залів до 22 млн.долл. для казино та букмекерів);
4) Оподаткування виграшу – 18%
Тобто зараз держава пропонує операторам гральних закладів віддати весь прибуток державі, а гравцям заплатити майже 1/5 від виграшу. Якщо виходити з того, що зараз організатори грального бізнесу де-факто платять лише 18% від прибутку, і то не завжди, а гравці не сплачують жодних податків із виграшу, то держава фактично закликає всіх залишитись в тіні.
Другий варіант – міняємо чинне податкове законодавство до адекватного фіскального навантаження.
І в цьому напрямку є декілька пропозицій від ряду депутатів з різних фракцій та груп.
Основним поки вважається законопроект Марусяка (№ 2713), який пропонує для всіх видів азартних ігор встановити фіксований податок з валового доходу (GGR) на рівні 10% плюс оподаткування прибутку на рівні – 18%. Альтернативний (№ 2713-1 (н.д. Наталуха) пропонує сплачувати податок з прибутку у розмірі 18%, але в частині оподаткування GGR пропонує більш диференційований підхід:
1) букмекерська діяльність – ставка GGR 7,5%;
2) онлайн-казино, казино, ігрові зали – ставка GGR 12,5%
3) лотереї - 22%
Альтернативний (№2713-2) нардепа Дубинського пропонує для всіх видів азартних ігор встановити фіксований податок з GGR на рівні 25%, плюс податок з прибутку на рівні 18%
Альтернативний (№2713-3) нардепа Дубнова пропонує скасувати податок на валовий дохід організатора азартних ігор і фактично обкладати їх діяльність лише податком на прибуток.
Єдине, що об’єднує всі законопроекти так це скасування оподаткування виграшу.
Є звичайна істина – ідеального законопроекту не існує. Але у випадку України слід відштовхуватись не від ідеальності, а від відповідності його нормам тим умовам, які є в Україні.
Тож хоча в Європі і світі податок GGR є загально розповсюдженим, але в Україні він не зможе бути адміністрований, адже для цього потрібна система онлайн-моніторингу, яка буде запущена лише за півтора роки після прийняття Закону, і то в дуже оптимістичному випадку.
Тож наразі, щоб ринок елементарно запрацював і наповнив державний бюджет потрібно зменшувати податкове навантаження, у вигляді скасування GGR і зосередитись на ліцензіях, які в такому випадку можуть бути дійсно «дорогими» - це дасть можливість швидко наповнити бюджет і створити передумови, для виходу ринку з тіні.
Після запровадження онлайн-моніторингу необхідно буде запровадити GGR, але це відбудеться не раніше ніж за два роки після прийняття Закону, і до цього часу і ринок і Кабмін все ж зможуть налагодити діалог щоб прийти до системи оподаткування, яка була б цікава і державі і підприємцям.