Бюджетні кошти на приватну будівлю, або що таїть житомирський «Лісовий берег»?

Із «темним лісом» асоціюються зазвичай темні справи, таємниці, дивовижні речі. 

У Житомирі ж «Лісовий берег» став ширмою для відмивання мільйонів з бюджету. Відтак, гарна справа перетворення туристичної бази «Лісовий берег» у Центр реабілітації АТОвців виявляється не такою вже й чистою: Житомирська облдержадміністрація вкотре програла суд за «Лісовий берег», на реконструкцію якого витратили 55 млн грн бюджетних коштів.

Історія «Лісового берегу» старша за мене, розпочалася у 1973 році, коли на березі річки у Житомирі з’явилася туристична база. Будівля належала Житомирській обласній раді, допоки у 90-х роках не перейшла у власність приватної структури. 

У 2017 році Житомирська ОДА подала проект реконструкції будівлі під Центр реабілітації на фінансування до Державного фонду регіонального розвитку та отримує підтримку з державного бюджету. Виділяє кошти на цей об’єкт і обласна рада. Потрібна і гарна справа для міста та області не підкріплена документом про перехід туристичної бази у власність держави в особі Житомирської ОДА, а тому є підставою для оскарження у суді.

12 березня 2020 року Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Житомирської ОДА на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі про скасування розпорядження голови ОДА Ігоря Гундича, яке дозволило прийняти нерухомість колишньої турбази «Лісовий берег» у державну власність в особі Житомирської ОДА. 

Крапку у справі ставити зарано…і я як народний депутат, і надалі контролюватиму виконання рішень по справі, що зачіпає інтереси громади мого округу.