Харківська зрада
Війна Російської Федерації проти України тривала з самого початку проголошення нашої незалежності. В більшості випадків московити діяли інформаційно і переважно через свою агентуру на території нашої країни. Більшість українців цього не хотіли бачити, вони мовчки ковтали засилля дешевої за якістю "попси", культурних цінностей, які нам силою навіювали росіяни, в тому числі – їхню мову. Як результат – бойові дії у 2014 році.
З приходом Ющенка до влади – ситуація трішки змінилася в кращий бік, проте Янукович і його команда продовжили шлях русифікації, навіть до кінця не усвідомлюючи цього. Одним з таких болючих для нашого народу етапів "рабства", стали так звані Харківські домовленості, які поглибили собою вплив Москви над Україною.
21 квітня 2010 року, Янукович з тодішнім президентом Росії, Медведєвим, підписали угоду за якою Чорноморський флот РФ мав знаходитися на території нашої країни до 2042 року. Натомість росіяни обіцяли постачати газ по ціні приблизно 200 доларів за тисячу кубометрів. Ця угода показала всю нікчемність влади України, адже так цинічно продавати територію своєї країни могли тільки зрадники і недотепи.
По перше, автоматично Росія продовжувала посилювати свій вплив у цьому регіоні, по друге – угода була економічно необґрунтована. Тобто Янукович зі своїми поплічниками не думав про інтереси українського народу, тільки про свої.
Шість днів дані про підписання такого меморандуму приховувалися і тільки 27 квітня 2010 року, Верховна Рада, більшість якої складали "регіонали" підтримала його. Голова ВРУ Литвин на той момент, який ще недавно перебував у "помаранчевому" таборі, а потім перемкнувся до Партії Регіонів, підписав ратифікацію Харківських домовленостей.
Партії Наша Україна, Народний фронт, БЮТ, Свобода – виступили проти такого безчинства, проте вони були в меншості і нічого не могли вдіяти. Хоча по правді кажучи, саме ворожнеча між Ющенко і Тимошенко призвела до того, що Янукович прийшов до влади і став винуватцем теперішніх подій.
Народ України, який підтримав на виборах кримінальника і бандита Януковича, майже ніяк не відреагував на Харківські угоди. Більшість населення не бажало говорити про культурні цінності, русифікацію. Вони просто хотіли нормально їсти, пити, спати і якщо це все буде в союзі з Москвою, то хай так і буде.
З тих пір пройшло десять років, Росія окупувала наша територію. Прийде час і ми виб’ємо агресора із своїх земель, але якою жертвою? Пам’ятайте, той народ, хто не цінує своєї країни, історії, мови, кому байдужа Батьківщина, хто зраджує її – приречений на страждання. Адже того не шанують свої і ненавидять навіть вороги.



Така ж ситуація з Порошенком. Всі "боротьбисти" з корупцією думали отримати на цьому профіт. Результат - Зеленський президент.
Історія повторилася у вигляді фарсу.
саме так воно і було. Можна лише пригадати, як після майже десятиліття тотального "Кучмостару" та Dial-Up'у за при Ющенку відразу була створена НКРС, і розвиток та Інтернету мобільного зв'язку просто вибухнув, і ціни обвалилися нижче плінтуса. Бізнеси у людей почали стрімко зростати. Перестали "прокуроські" і решта мусор'я приходити зі своїми "перевірками". Два з половиною роки просто нікого не було. А вже коли у Серпні 2006 Янукович став прем'єром, то у Вересні до нас відразу "завітали" мусора. Той кончений наріт спочатку всім своїм колгоспом обрав собі Донецьку мафію в парламент, а незабаром і Шльопера коронував царем. І, що, цей кончений нарід подівся кудись після того? Ні. Навпаки, як тільки з'явилася змога він побіг собі обирати реакціонерів знову.
І досі нічого не зрозуміли. Хором голосували за бубочку.