8 травня vs «дєнь побєди». Обережно, вкрай цинічний текст!
Коли хтось намагається довести, що 9 травня варто святкувати, хай просто задумається над наступним:
«День перемоги» є головною датою лише для путінської Росії. І лише в часи Путіна він став головним святом країни. Навіть за часів Сталіна 9 травня ніхто не святкував. 9 травня стали відзначати на державному рівні лише за часів Брежнєва. І то день перемоги був не першим, і навіть не другим святом в радянські «святковій ієрархії». Головним святом було 7 листопада – день жовтневого більшовицького перевороту, другою датою було 1 травня – день солідарності «трудящіхся».
Сталін не вважав 9 травня визначною датою. Бо він взагалі не вважав перемогу над нацизмом перемогою. Він мріяв захопити весь світ, поширити комуністичну пошесть на всі континенти. А вийшло захопити лише частину Європи.
Між тим, якби не сталін, якого оспівує вже новітня кремлівська пропаганда, може і не було б війни взагалі, не було понад 50 млн. убитих. Саме Сталін створив Гітлера. Саме Сталін допомагав відродити військову міць Німеччини.
Розповідь про віроломний напад, неготовність СРСР до війни й перевагу нацистів у живій силі й техніці – цинічна брехня агітпропу.
Скажіть, як країна, яка станом на 1933 рік не мала своєї оборонної індустрії, переплюнула СРСР, де станом на той же 33-й рік була і величезна армія, і оборонні заводи, й тисячі танків і літаків? Отак от, за 8 років наздогнала і перегнала?
Як могла країна, що 2 роки вела виснажливі війни на європейському континенті, мати перевагу над державою, що з 1939 по 1941-й рік провела лише дві короткі кампанії – проти Польщі й Фінляндії (частину Румунії і країни Балтії СРСР окупувала практично без єдиного пострілу).
Скажіть, як могла бути не готова до війни країна, яка в 1939 році свідомо пішла на створення спільного радянсько-німецького кордону, розділивши з нацистами Польщу? Тобто, якщо вірити агітпропу, німці для СРСР завжди видавалися «віроломним агресором», але при цьому (ЛОГІКА!) замість буферної зони совєти створюють спільний з агресором кордон і відмовляються будувати укріпрайони, нарощувати оборонний потенціал? Не здається вам, що це виглядає як мінімум безглуздо?
Станом на 1941 рік радянський союз мав найбільшу армію всіх часів, армаду, яка в рази по всіх показниках перевищувала армію Німеччини та її сателітів. Те, що нацисти напали першими, можна пояснити відчаєм Гітлера, який давно мав данні розвідки, що СРСР готує «побідоносний похід» на Європу, що Британія просить Сталіна вступити у війну, бо може ось-ось упасти під ударами нацистів. Гітлер просто випередив Сталіна. Це був єдиний гіпотетичний шанс встояти перед СРСР, за який фюрер нацистів намагався вхопитися. Я ні у якому випадку не виправдовую злочинця Гітлера, але логіку його дій варто пояснити хоча б з позиції звичайної психології. Це був саме крок відчаю. Будь-яка людина, яка знається на військовій справі, скаже, що для успішного наступу потрібна як мінімум трикратна перевага наступаючої сторони. Навіть ОФІЦІЙНІ радянські джерела вказують на перевагу армії СРСР над нацистами. Хтось скаже: ну так радянський союз тримав дивізії на Далекому Сході на випадок війни з Японією. Але навіть якщо «відмінусувати» ці дивізії від офіційної (підкреслюю) кількості військ, все одну ну ніяк у нацистів навіть двократної переваги над совєтами не було.
А чому, спитаєте, тоді такі втрати були у СРСР в перші роки війни, чому Вермахт дійшов аж до Волги? А відповідь проста: злочинець сталін не планував оборонну війну. Він планував наступ на Європу, тому не будував укріпрайони, не готував війська оборонятися. Червона армада була стягнута до кордонів з Німеччиною, а в тилу не було просто частин, які мали нести оборону. Сталін не прорахував, що раптовий удар по аеродромах і місцях скупчення радянських військ просто викличе паніку і дезорієнтацію: наказ то був наступати, а тут треба оборонятися, другого та третього ешелонів оборони нема, укріпрайонів нема, закріпитися ніде. Ось тому і виникали котли, виникав панічний відступ, масова здача в полон. І, відповідно, мільйони жертв.
До речі, раптовий наступ нацистів проявив ще одну слабку сторону радянського режиму: дуже багато громадян СРСР просто не хотіло воювати за сталіна (потім це зрозуміли навіть в Кремлі, після чого і було створено так звані «заградотряди»). Не хотіло, бо ненавиділо радянський режим. Тому й здавалися солдатики сотнями тисяч в полон. Більшість вояків РСЧА були вихідцями з сіл, вони пам’ятали, як голодували їх батьки (або й вони самі) в 20-30-х роках, як комісари забирали останні зернята хліба, як заганяли в колгосп, як виселяли з рідних домівок. За Сталіна НЕ ХОТІЛИ воювати! Тому і дійшов Гітлер аж до Волги. І ніяка «непереможна армада» не дасть раду навіть куди менш чисельній армії, якщо у цієї армади не буде мотивації.
А те, що все таки перемогли нацистів, так тому є цілком логічне пояснення: закидали трупами, плюс все таки допомога союзників дуже вчасно підійшла, плюс нацисти своїм терором налаштували проти себе навіть тих, хто вважав кращим бути «підданими Рейху», ніж «рабами комінтерну». Ну і нацисти просто не могли так довго вести війну на два фронти.
І ще що дуже важливо: далася нарешті взнаки та перевага, яку від початку війни мав Союз над нацистами: це оборонний комплекс. Поки нацистська промисловість вичавлювала (під бомбардуваннями союзників) з себе останнє, радянські заводи на Уралі спокійнісінько клепали нові тисячі і тисячі залізних машин. І ніхто ці заводи не бомбив. Бо не могли нацистські літаки без дозаправки долетіти до Уралу! І дозаправлятися в районі Волги теж не було де: не було аеродромів, які б нацисти встигли захопити. А без них долетіти до Уралу – все одно що на «кукрузніку» до Місяця дістатися.
В результаті совєти відтяпали пів-Європи. І пів-Азії змогли. Приклад Китаю, корейської війни, війни у В’єтнамі зайве продемонстрував масштаби амбіцій червоного Кремля. А Японію совєти не захопили, як би це цинічно не звучало, тільки через ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі. Після цих бомбардувань керівництво «Країни Висхідного Сонця» пішло на умови капітуляції, які висунули США. На той момент СРСР уже вийшов до Тихого океану і мав всі можливості висаджуватися на островах Японії.
От так от «побєда»… Самі розпалили вогнище війни, самі ледь не знищили власну армію, загубили мільйони безневинних… А тепер, в угарі «побєдобєсія», новітні «побєдітєлі» продовжують справу сталіна – розпочавши фактичну війну проти всього цивілізованого світу, вони волають про «подлиє» плани НАТО, про «коварних укропов» (мабуть це ми на Росію в 2014-у напали, ага), про «піндосов», які наслали коронавірус на «нещасні Росію і Китай»…
Хотілося б зайве нагадати: святкувати 9 травня, перемогу головного винуватця розв’язання Другої світової війни все одно, що святкувати вбивство своїх власних родичів. Для Росії може це і перемога. Але це перемога АГРЕСОРА, який сам війну й спровокував, щоб в результаті підкорити весь світ.
Тому відзначати ми маємо ЛИШЕ 8 травня. І саме відзначати, а не святкувати з різними парадами і концертами з Тайкою Повалій і Свєткою Лободою на смердючому каналі «Інтер».