Про підслухане. Мити п'яточки треба завжди...

Замість прологу

Колись одна моя знайома, яка зустрічалася з іноземцем, дізналася, що за нею може вестися стеження. "Отже тепер треба дуже акуратно мити п'яточки..." - зробила вона далекоглядні висновки.

1. Очевидним кінцевим бенефіціаром прес-конференції із записами розмов начебто Президента Порошенка і Віце-президента Байдена є Росія. (Хто не слідкував, посилання тут – https://bit.ly/3e8j3Ti).

При чому незалежно від того є записи правдивими чи сфабрикованими. Інтерпретації, озвучені під час прес-конференції, є абсурдними з точки зору здорового грузду, водночас раціональними і критичними для Росії.

По-перше, для Росії, щоб контролювати Балто-Чорноморський регіон потрібно витіснити з нього США. Україна тут є найважливішим форпостом. Тому Росія впродовж останніх років робить все, щоб згадки про Україну і будь-яку співпрацю з нею ставали токсичними для американської політики і американського суспільства. При цьому часто робить це руками самих українців чи американців. У США розпал президентської кампанії, де Джо Байден є одним з основних кандидатів на посаду Президента країни. І не важливо, чи в оприлюднених розмовах між начебто Президентом Порошенком і Віце-Президентом Байденом є якісь докази чи нова для американців інформація. Сам факт оприлюднення створює привід для маніпуляцій і роздратування.

По-друге, Росія через підконтрольні їй в Україні ЗМІ і політиків активно веде пропаганду знецінення і неспроможності України. Тези на кшталт "не все так було однозначно на Майдані", на війні "стріляють з обох боків", "соросята", "націоналісти" або "українці не здатні вибрати нормальної влади" спрямовані на те, щоб вселити в нас відчуття недовіри, сорому за свою позицію, безпомічності і зневіри у здатність щось змінити. Туди ж належать і "інтерв'ю" Гордона і необгрунтовані мантри про "зовнішній контроль над Україною", озвучені під час прес-конференції. Росія насправді єдина держава, яка зацікавлена, щоб над Україною був зовнішній контроль, але це мав би бути контроль самої Росії. Саме тому Кремль цілеспрямовано намагається формувати серед українців синдром навченої безпомічності (https://bit.ly/2LMBHnE).

До речі, розпалювання ненависті на ґрунті вишиванки чи агресія ботоферм політичних опонентів ллє воду на той самий млин. Поки ми будемо сперечатися про "правильних" і "неправильних" українців, ворог може спати спокійно.

2. Якщо припустити, що плівки є автентичними. Тоді для безпеки держави важливо дізнатися, хто є "внутрішнім" бенефіціаром "зливу".Чи ці записи вів сам Петро Порошеко? Чи є новітній "майор Мельниченко", який вів записи в кабінеті президента України? Чи буде розслідування прослуховування кабінету президента? Зрештою, хто і з якою метою передав ці записи людям, які діють в інтересах Росії?

3. Кілька слів про звільнення Віктора Шокіна з посади Генерального прокурора. Ще на весні 2015 року стало зрозуміло, що Віктор Шокін не має наміру вести будь-яку активну діяльність на посаді Генерального прокурора. Він ідеально пасував на роль радянського чиновника, але не на прокурора постмайданної України. Тому його відставки і громадські організації і Самопоміч почали вимагати майже відразу після призначення. Президент Порошенко ігнорував ці вимоги.

А в цей час Юрій Луценко курував підготовку змін до Закону "Про прокуратуру". Всі наші ідеї змінювати прокуратуру в напрямку того, як це має бути в демократії, розбилися вщент об тверді наміри пана Луценка повернутися до прокуратури радянського зразка і централізувати всю владу в руках Генерального прокурора. Він не приховував, що робить це "під себе", щоправда аргументуючи, що без цих повноважень він не зможе посадити Януковича. Ці зміни були проголосовані 2 липня 2015 року. Любителі парламентського хорору можуть переглянути вечірнє засідання того дня, щоб відчути, так би мовити, мотивацію головного персонажа.

З того моменту доля Віктора Шокіна була вирішена. А далі - просто оцініть красу мізансцени.

4. Стосовно Самопомочі.

По-перше, оприлюднені розмови самі по собі є достатнім доказом того, що Самопоміч не отримувала жодного незаконного фінансування, ані від іноземних урядів, ані від українських олігархів. Брати гроші від іноземних осіб - для партій в принципі заборонено законом. Дивно, що глава держави може цього не знати.

Петро Порошенко саме тому не міг приборкати Самопоміч, що не мав жодного важелю залежності. І, до речі, саме для незалежності потрібне державне фінансування політичних партій.

По-друге, Самопоміч активно підтримувала робочі стосунки з урядами і парламентарями ключових міжнародних партнерів України, передовсім зі США. Ми регулярно спілкувалися з послами, працівниками посольства, приймали делегації, відвідували Вашингтон. У цих стосунках ми мали стратегічні і тактичні цілі. Стратегічно нам було важливо доносити інформацію про Україну і її спроможність, спростовуючи фальшиву реальність, яку нав'язувала Росія. Якраз переглянула звіти з тих поїздок і зрозуміла, що якби хтось їх оприлюднив, соромно б не було - можу далі підписатися під кожним словом.

Стратегічним також було завдання донести до якомога більшої кількості управлінців і аналітиків у Вашингтоні розуміння загрози Мінських домовленостей. Ніхто, крім Самопомочі не пояснював на Капітолійському пагорбі того, чому українці не підтримують особливий статус окупованих територій і які катастрофічні наслідки матиме для України проведення там виборів. Це правда, що інколи така позиція викликала роздратування. Це правда, що нас десятки разів переконували голосувати за особливий статус в Конституції. Як тепер можна припустити на прохання Президента Порошенка. Але це також правда, що своєї позиції ми не змінювали. Так само як не погодилися голосувати за зміни до Конституції в частині правосуддя навіть після того, як Президент Порошенко шантажував мера Садового підпаленим сміттєзвалищем. Ці факти частково підтверджені в оприлюднених записах і є доброю ілюстрацією як впливів так і незалежності.

По-третє, саме через свою свою незалежність і позицію стосовно Мінська, Самопоміч ще з 2015 року стала об'єктом того самого знецінення з боку російських технологів і технологій. Фрази "самонеміч" чи "садонеміч" мали на меті підірвати довіру до Самопомочі і змусити людей її соромитися. Але подумайте про те, що позиція 26 людей зупинила російський сценарій особливого статусу і виборів на окупованих територіях попри, м'яко кажучи, роздратування українського президента, європейських і американського урядів. Подумайте, що підтримка саме цих людей дозволила зупинити ешелони вугілля і контрабанди, які йшли з окупованих територій. Яка політична сила зробила більше? І якщо це "неміч", то що тоді "міч"? Скуповувати голоси для голосування за бюджет за гроші вкрадені з того ж бюджету?

Нехай на сумлінні п'ятого президента залишаться і знецінення, і поширення російських фейків і фізичне знищення Самопомочі через річну сміттєву облогу Львова. Але, якщо б зараз запустили флешмоб "Що ти хочеш послухати із Петра Порошенка?", то я б вибрала таке:

- зустріч з фракцією Самопоміч від 6 лютого 2015 року, зокрема зокрема сингл "не віддамо Дебальцеве" як відповідь на відкритий лист Тараса Пастуха (https://bit.ly/3bR4wtL);

- зустріч з фракцією Самопоміч від 17 березня 2015 року, передовсім "трек" про те, як законно обрані представники ОРДЛО будуть включені в конституційну комісію;

- зустріч із Садовим, Березюком і Сироїд від 22 серпня 2015 року, весь "альбом", про те, як у запропонованих змінах до Конституції нема особливого статусу і узурпації влади.

І це все це я б послухала під відеокліп, як депутати коаліції проривають охорону, щоб незаконно завести до залу Голубана 15 березня 2017 року.

Замість епілогу:
П'яточки треба мити завжди.