СБУ – не ті кадри, не той результат

Дивлячись на те, як СБУ відстоює свою роль в новому законі, стає зрозумілим що вони мають спотворене уявлення про те, що необхідно для безпеки населення та контррозвідки. Найбільше вони наполягають на те, що вони повинні бути військовими і мати ще більше повноважень. Проблема полягає в тому, що роблячи такий акцент на вражаючих і військових сторонах сфери безпеки, не враховується той факт, що 80% безпекової діяльності складається з малопомітної і планомірно здійснюваної роботи, що вимагає тривалого і ретельного опрацювання і уваги. Для такої роботи потрібен зовсім інший тип людей. Для цього не потрібні агенти 007. Людей, які хочуть вдягти форму і носити зброю, мало в будь-якій країні. Таким чином СБУ сама себе обмежує у виборі співробітників, а, отже, і в потенційному притоці освічених кадрів, і звужує коло кандидатів до лише невеликої частки українців. Багато освічених людей не хочуть перебувати на військовій службі, але блискуче справляються з кропіткою роботою, необхідною для ефективного функціонування безпеки. СБУ потрібні держслужбовці і розумні "ботаніки", навіть якщо вони з обмеженими можливостями, точно так само, як їй потрібні солдати.

Існує дві сфери, в яких СБУ повністю зазнає невдачі. По-перше, це сфера правил, положень, стандартів безпеки і підготовки співробітників служб безпеки в усіх урядових органах. Зазвичай в інших країнах за це відповідає окреме Агентство національної безпеки. Друга сфера – це адміністрування та управління проведенням перевірок необхідних для допуску до засекреченої інформації. Недавнє фіаско з призначенням голови служби безпеки Харківського танкового заводу і обрання у Вінниці на пост начальника поліції людини з проросійськими поглядами підкреслюють відсутність розуміння і неприділення належної уваги таким ключовим посадам. Але це й не дивно. СБУ потрібно переосмислити свою роль у контррозвідці починаючи з перших і основних принципів.

Сьогодні здається, що вони дійсно не хочуть цього робити.