9578 відвідувачів онлайн
306 3
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Журналістика — це моє життя

Журналістика — це моє життя

Із 14 років я публікувався в районних газетах на Чернігівщині й Луганщині. Мріяв поступити на факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, але без блату і грошей простого інтернатівського хлопця у 1990-му туди не взяли. Та все одно я продовжив писати, працював кореспондентом, а згодом - редактором газет, які сам і створив. За правду влада мене завжди переслідувала і сажала в тюрму. Своє чесне ім'я і право на роботу я зміг захистити лише у Європейському суді з прав людини, бо наші суди як тоді, так і зараз виконують замовлення влади. Боротьба зробила мене тільки сильнішим і навчила цінити те, що маю.

Дорогі колеги-журналісти. Я як ніхто знаю, як важко іноді буває залишатися чесним, а головне - живим. Але ніколи не припиняйте боротися за правду. Влада змінюється, а ваша совість залишається з вами назавжди. Тому важливо, щоб ми могли завжди без сорому дивитися на себе в дзеркало! 

Вітаю з професійним святом і бажаю, щоб ваше гостре слово і перо ніколи не затупилося, щоб ви отримували достойні гроші за правду, а не за брехню.

Коментувати
Сортувати:
РадиКале олеже - чому ти видалив мій пост вище? Правда очі коле? Нічого вже не світить в політикумі України таким продажним особинам як ти. І цей коментар видалиш?
показати весь коментар
06.06.2020 16:15 Відповісти
Оце так! Ви навить освіти як журналіста не маєте. Так собі районний писака. Не маєте права працювати в цієї сфері без диплома.Брехливий правдолюбець! Як там діла на"голубому"фронті? Таким брехунам не можна вірити!!!
показати весь коментар
06.06.2020 19:15 Відповісти