Поклонська та Порошенко - нові скандальні подробиці

Цікава наразі виходить історія про позорище пані Поклонської з паном Порошенком.

Не таке власне, як хтось може хтивим розумом додумати, бо зажигала Наталка у свої часи, звісно, феєрично, зокрема й задля швидкої кар'єри. Але - віддаючи завжди перевагу мундирам, а не піджакам. То ж нехай Маріна Анатоліївна цього разу не хвилюється. Бо історія нинішня - знову про те, як російські спецслужби воду в Крим колядують. Оскільки щось у них на диво не складається, то згадали креативщики про нинішні питання до експрезидента України з боку правоохоронців.

Та запустили по новому колу пані Поклонську. Бо що у тамтешніх аналітиків на розумі - то у Наталки вже в роті.

Тому наразі пані Няш-Мяш дуже просить українських прокурорів по старій, інтимній з багатьма (часто й водночас), дружбі порушити провадження стосовно пана Порошенка за ст. 242 ("Порушення правил охорони вод"), ст. 441 ("Екоцид") та ст. 442 ("Геноцид") Кримкодексу України.

Що ж тут можу казати. Пече учергове через діяння колоритних кримчанок іспанський сором. Звісно, не за насичене особисте життя пані Наталки (як казав її духовний батько Йосип Сталін, "тут лише заздрити треба").

А за те, що коли пишеш щось про кодекси, їх було б бажано до того прочитати. За багато років прокурорських розваг. Що ж, краще пізно ніж ніколи. Тому - маленька лекція з кримінального права для Наталки та її прокурорських корешів по обидва боки Перекопу.

Відкриваємо статтю 242-ту КК. Для цього злочину середньої тяжкості необхідно забруднити водотоки або виснажити їх джерела. Російською "загрязнить" та "истощить" відповідно. Тобто якщо хтось всю воду джерел Дніпра висушив й не залишив на канал... але ж самі росіяне багато разів натякають, що витоки Дніпра - у РФ. Тому таке питання має бути до якихось посадовців Смоленщини - що ж вони там собі виснажили. Бо канал - об`єкт штучний, воду у ньому ніхто не забруднював, а джерел канал, як штучна споруда, у вимірі ст. 242 не має.

А якщо б канал їх мав - то джерела ці ніхто не виснажив. Широк Дніпро. Перефразуючи класика - не долетить до його середини наразі жодний російський гвінтокрил з джанкойської стаї. Також, для юридичної точності додам, що за статтею 242 термін давності вже сплив. Бо він був п'ять років з моменту "виснаження". Стосовно статті 441 - основною ознакою складу "екоциду" є стан екологічної катастрофи. Але ж канал, як казалося неодноразове, то споруда штучна.

Тому відсутність у ньому води - це не екологічне питання. А суто військове та економічне. Й наразі в Криму відбувається не екологічна катастрофа, а відновлення унікальних екосистем напівпустелі Присивашшя. Нема тут екоциду, а є суто суцільний екозахист. Бережемо напівпустелі - не даємо воду, щоб їх не зкорочувати. Рятуємо суккуленти та галофіти. 

Щодо "геноциду" (стаття 442) додам, що для цього злочину необхідне мати серед іншіх такі дві складові. Перша - це умисел на знищення конкретної "національної, етнічної, расової чи релігійної групи". То яку ж саму конкретно групу хотіли знищити перекриваючі канал? Риторичне питання. Та друга ознака - власне практичні негативні наслідки для цієї групи. Зменшення народжуваності. Надлишкова смертність. Вбивства, стерилізації, вилучення дітей.

Що ж тут додати. Поки друзі Поклонської з ЧВК "Вагнера" у Криму, слава Богу з контейнерами не розважаються, то навіть дії окупаційної влади за шість років геноцидом назвати не можна. Є там інші міжнародні злочини, є виправдання РФ геноциду кримських татар, але - це все ще не сам геноцид. Тому якщо будь-які обставини в Криму не призвели до ознак геноциду станом на 2020 рік, то й перекриття каналу такого зробити не могло.

Формальна логіка. Крім того варто обговорити й особу ймовірного "злочинця". Усі пройменовані злочини передбачають складом умисні дії. Канал перекрито до 26 квітня 2014 року. Петро Порошенко набув повноважень президента 07 червня 2014 року. З цього часу та аж до сьогодні влада Україну щодо каналу вживає виключно бездіяльність. А саме - не розбирає збудовану фермерами Херсонщини навесні 2014 року дамбу. Так, уряд Арсенія Яценюка будував пропускну споруду біля адмінмежі. Але споруда ця не введена в експлуатацію.

Та якщо воду подадуть - то вона її не витримає. Воду досі тримає виключно споруда з мішків з піском, яку збудували у квітні 2014 року прості селяни Херсонщини. Так, є у нас окремі тогочасні посадовці, які постійно заявляють, про те що це була їх мудра ініціатива. Все може бути. Але службові обов`язки тих посадовців Адміністрації Турчинова не передбачали будівництва дамб.

Та й самі ті посадовці мішки піском не насипали. Посадити їх за ті мішки буде важкувато. Уряд України тоді та наразі, підкреслю, узагалі жодних рішень не схвалював. Таким чином голосні заяви пані Поклонської можна сприймати не як погрозу неграмотного за фахом екс-прокурора Порошенку, Яценюку, Сенченку чи Турчинову.

Не як дешеву спробу шантажу екскортницею з держдуми президента Зеленського та прем`єра Шмигаля. Але виключно - як приховані погрози простим херсонцям. Що будували в 2014-му дамбу, захищаючи власні угіддя та добробут від водних апетитів окупантів. Бо в Криму, нагадаю, каналом вода йде навіть самотіком доволі далеко. Але щось мені підказує, що ані Поклонська, ані її інтимні друзі в окремих правоохоронних органах, де, на жаль, наразі дійсно обсмоктують ідеї порушити парочку "канально-політичних" проваджень - нічого не отримають.

Не наберетеся ви, нешановні ворожі посіпаки, контейнерів на український народ. Не залякаєте ви нас. Водночас учергове переконливо раджу херсончанам бути обережними, не відвідувати державу-агресор та окуповані території. Бо у Криму та в інших місцях наразі можуть почати моторошно шукати "співучасників екоциду". Адже там може вже строки горять, мабуть бюджети на канальну тему вичерпані, а результату - нуль. То не виключено й що терміново вишукують осіб для облич за гратами. Для передовиці ТАСС. Що ж подивимося - чи знайдуть.