Відміна ЗНО - це шалений стрибок назад

Я зростала в шахтарський родині. Батько - ГРОЗ, 25 років під землею. Мати - звичайний продавець. В 1999 - 2000 р.р. шахтарям платили по 10-20% заробітної плати, та я досі пам’ятаю як тяжко батьки відкладали кошти по 10-15 грн на мою випускну сукню за 210 грн.
Але при цьому я мріяла стати юристом. Ні мої викладачі, ні друзі, ні родичі ніхто не вірив, що це здійснено. Хоча батьки героїчно підтримували мої прагнення, дивлячись з жалем та морально готуючись до розчарування, що мене чекає.

Я не просто читала, а переписувала всю юридичну літературу, яку могла знайти в бібліотеці м. Селидове, у зошити. Квартира була обклеєна папірцями з написаними термінами та юридичними конструкціями, які складно було запам’ятати.

Праця давала свої плоди, та в 9 класі я виграла спочатку міську, а потім обласну та республіканську олімпіади з правознавства. Виграла у дітей зі столиці, що навчались у спеціалізованих ліцеях, та мали репетиторів.

В 10 - 11 класі правознавство не було передбачено шкільною програмою, але мій викладач, Шимкіна Ніна Микитична (світла їй пам’ять та низький уклін) безкоштовно займалась зі мною раз на тиждень, бо вірила. Та я не підвела, та взяла призові місця ще на двох республіканських олімпіадах.

Тоді прем’єр-міністр В. Пустовойтенко запровадив програму обдаровані діти, в яку вносились всі призери республіканських олімпіад, та комісія Міносвіти, якщо вони не поступали в профільні вузи, ретельно вивчала, як так сталось. Мене навіть разом з директором школи запрошували в Донецьк, де прем’єр-міністр як обдарованій дитині вручав нагороду та подарунок. Мене показували по місцевому телебаченню та друкували історію в місцевих газетах.

І здавалось, як я можу не вступити до вузу?! Прийшов 2000 рік та я подала документи в два заклади: Донецький національний університет та Донецький інститут нвнутрішніх справ. Враховуючи те, що закінчила я школу із золотою медаллю, іспит мене чекав лише по правознавству, та якщо я отримую п’ятірку, то інші предмети повинні рахуватись заліком.

Перше розчарування чекало мене в університеті, коли на іспиті з правознавства мені поставили четвірку. Було зрозуміло, що я не проходжу. Батьки вмовляли подати документ на простішу спеціальність, бо їм було страшно, що я рік не буду навчатись та це мене зламає.

Потім залік по фізкультурі в інституті внутрішніх справ, де мені взагалі поставили трійку, хоча я займалась до цього півроку по два тренування на день. Дистанцію 100 м та 4 км пробігла швидше за тих, хто отримали відмінно.

Все залежало від іспиту з правознавства в інституті. Отримую п‘ять - вступила. Менше - відмова від мрії. Бо через рік я знала, що вступити було б вже не реально. Взяла квиток, написала відповіді на всі питання та пішла до екзаменаторки. Все розповіла та досі пам’ятаю, як вона дивиться на мене і питає сама себе вголос: "Так вас же немає в списках?!". Кілька хвилин мовчки думає - я досі пам’ятаю кожну секунду цих роздумів, та ставить п’ятірку зі словами "Нам розумні діти також потрібні, іди з Богом".

Я не витримую на почитаю кричати від щастя. До нас підходить чоловік, який наглядав за іспитом із запитаннями, що трапилось. Екзаменатор при мені каже, що мене не було в списках, але вона поставила п‘ять, бо вуз зобов’язаний брати розумних також. Він починає з нею розбиратись, також при мені, не ховаючись. Вона віддає мені лист з оцінкою та каже "іди звідси - ти вступила".
Сльози радості батьків та дивом здійснена мрія.

Мені пощастило. З батьками, які вірили та давали можливість займатись тільки навчанням й мотивували іти вперед. З викладачем, яка безкоштовно витрачала на мене свій власний час та також вірила. З екзаменатором, що наважилась піти проти системи та відстояти свою позицію. Але це рідке виключення, а не правило.

Завдяки ЗНО діти в Україні отримали шанс на омріяне майбутнє. Вони мають стимул навчатись та знають, що судити їх будуть по знанням. ЗНО дало шанс Україні мати професіоналів на своїх місцях, запустило рух ліфтів, та врятувало сотні подібних мрій.

Відміна ЗНО - це шалений стрибок назад. Проти талановитих дітей, проти мрій та проти України.