Корупційний хаос в ДАБІ

Президент України у листопаді 2019 року доручив ліквідувати тотальну корупцію у сфері архітектурно-будівельного контролю та містобудування. І найкращим виконанням цього завдання виявилася ліквідація відповідного органу – Держархбудінспекції (ДАБІ), про що українцям оголосили вже в середині березня 2020 року.

Перш ніж перейти до аналізу розпочатої реформи, варто звернути увагу на те, що відбувається із керівництвом ДАБІ, адже це має безпосередній вплив на те, чим це реформування закінчиться.

Виконувачем обов’язків наприкінці грудня 2019 року стала Олена Костенко. Та більш важливими було призначення її радника, яким став нав’язаний колишній начальник Управління дозвільних процедур ДАБІ (2012-2015 рр.) Олександр Сергієнко.

Після цих призначень уже в січні 2020 року під час зустрічі представників будівельної галузі з тодішнім Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком бізнес волав про повернення корупційних поборів та схем і про необхідність негайного звільнення горе-радника.

Як тільки пані Костенко розібралась у ситуації і почала приймати самостійні рішення, 11 березня 2020 року її було блискавично звільнено, а Головою ДАБІ став "ручний" Юрій Васильченко. У подальшому його у статусі в.о. незаконно замінив такий же "аватар" – заступник начальника відділу Богдан Федоренко, і разом вони виконують будь-які вказівки свої кураторів.

Вже через два дні, 13 березня Прем’єр-міністр за участі Президента презентував концепцію реформування ДАБІ, де замість Держархбудінспекції створюються три центральних органи влади:

• Державна сервісна служба містобудування – виконуватиме реєстраційні та дозвільні функції у будівництві;
• Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні – визначатиме державні будівельні норми, єврокоди, а по суті – підміняє функції Мінрегіону;
• Державна інспекція містобудування – здійснюватиме нагляд і контроль у будівництві.

Постанови про ліквідацію ДАБІ і створення нових органів вступили в дію 18 березня. Що це означає для бізнесу та пересічних громадян:

- зупинено функції контролю за будівництвом у всій країні (не лише для реформованої ДАБІ, а й 101 орану держархбудконтролю сільських, селищних та міських рад), що призводить до виникнення як нових самочинних будівництв, так і поновлення спорудження старих проблемних об’єктів;

‑ скасовано ліцензування в будівництві без запровадження перехідного періоду, тобто неможливо створити власну будівельну компанію та започаткувати новий бізнес або переоформити ліцензію, термін дії якої закінчується, на безстрокову.

­- видачу всіх документів дозвільного характеру з усіх регіонів здійснює лише центральний апарат ДАБІ в Києві. Забудовнику, наприклад, із Закарпатської області необхідно направити гори проєктної документації до Києва та чекати на відповідь, при цьому, завдячуючи коронавірусу, хто "домовився", тому дозвіл видається, а хто ні – розгляд його заяви зупиняється на період карантину.

- відсутність правонаступництва ДАБІ завдасть збитків державі у понад 100 млн грн через ненадходження коштів від штрафних санкцій та позбавить будь-кого можливості оскаржити неправомірні рішення ДАБІ в судах.

І цей перелік можна продовжувати.

Після значного розголосу проблематики Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 20.05.2020 провів нараду з представниками будівельного бізнесу та експертним середовищем, презентуючи своє бачення реформування системи вже на рівні Закону.

Одночасно учасникам наради несподівано надали для ознайомлення напрацьований та готовий до реєстрації як невідкладний Президентський законопроєкт, який значно різниться від презентації Прем’єр-міністра, яку в цілому підтримали учасники.

Серед новел законопроєкту – замість однієї ДАБІ створюється вже не три, а чотири органи, функції контролю та нагляду ще розділені на два окремі органи. Що за умови толерації корупційних схем породжує ризики, коли бізнесу доведеться "домовлятись" не з одним ДАБІ, а з чотирма.

Крім того, вказаним законопроєктом практично повністю згортається децентралізація повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю.

Автори всіх цих ідей і досі залишаються втаємниченими для загалу, а сама концепція змін жодного разу не обговорювалась з експертним середовищем. При цьому на нараді у Прем’єр-міністра був присутній вже нам знайомий Олександр Сергієнко, який, до речі, є помічником-консультантом на громадських засадах Голови профільного комітету ВР пана Андрія Клочка.

У підсумку за результатами наради з Прем’єром створили Робочу групу, яка досі не провела жодного відкритого засідання.

Останнім результатом її кулуарної роботи є доопрацьовані норми законопроєкту в частині запровадження кримінальної відповідальності, зокрема, за незначні порушення, які є на будь-якому об’єкті будівництва, що неминуче призведе до штучного переслідування будівельного бізнесу та нового, більш масштабного, кола корупції.

Отже, є очевидним, що на допомогу новій владі реформувати будівельну галузь були запрошені старі "досвідчені" кадри в особі Олександра Сергієнка і Ко.

Тим часом очільник новоствореної Державної інспекції містобудування (ДІМ) Юрій Васильченко, якого на початку травня уряд звільнив з посади Голови ДАБІ, анонсував початок її роботи в кінці червня – на початку липня поточного року.

Як це можливо у правовій державі, коли повноваження ДІМ не визначені жодним Законом, а відповідний законопроєкт і досі відсутній.

Отже, виходить, що проведена псевдореформаторами реформа системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду насправді є нічим іншим, як мильною бульбашкою, метою якої є скоріш розширення існуючих схем та збільшення корупційних потоків за рахунок будівельного бізнесу та громадян, ніж наведення порядку в галузі.

Тому вкрай необхідно невідкладно:

- забезпечити публічне професійне обговорення шляхів реформування системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду і визначитись із кількістю "ДАБІ" (на мою думку, має бути лише два органи – ДІМ і Держсервісбуд);

- відновити надання електронних послуг у будівництві та забезпечити виконання Плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

‑ передбачити подальшу децентралізацію повноважень, а на даний час – відновити функціонування територіальних органів ДАБІ щодо видачі на місцях документів дозвільного характеру на будівництво;

- відновити архітектурно-будівельний контроль, принаймні для 101 новоствореного органу держархбудконтролю, а також ліцензування в будівництві;

- переглянути систему відповідальності для всіх суб’єктів містобудівної діяльності, в тому числі, й для посадових осіб, шляхом підвищення та диференціації штрафних санкцій у залежності від класу наслідків (відповідальності) об’єкта та запровадити кримінальну відповідальність лише за істотні порушення;

- визначити правонаступництво ДАБІ.

В іншому разі ми не матимемо можливості подолати штучно створений колапс, тим більше – його наслідки.