Не прос@емо Україну!

Суди над патріотами, активізація «шаріївців», «бойових пєтухов» Ківи, «рускіх козачків» на Запоріжжі, неадекватні заяви Слуг, повернення у владу реваншистів…

Все це має на меті породити суспільний хаос, внутрішній конфлікт, дезорієнтувати патріотів. Поки ми реагуємо на репресії та провокації 5-ї колони Кремля, економічна криза поглиблюється, росіяни брякають зброєю біля кордонів, Коломойські і ко хочуть «на останок» урвати побільше…

До речі, ви думаєте, Тетякова чи Брагар такі «упороті», що несуть свою ахінею через розумову відсталість? Аж ніяк!
Вони далеко не такі тупі, як здаються. Вони вносять ці провокації зумисне.

Навіщо?
Як не парадоксально – щоб розколоти власну ж фракцію.

Для чого?
Дуже просто – щоб, коли СН розколеться на умовно проукраїнську і капітулянтську частини, капітулянти створили нову коаліцію з ОПЗЖ, можливо, з Тимошенко, яка зараз крутиться в орбіті і Медведчука, і Коломойського.

До речі, а чи всі ви знали, що Третякова входить до групи впливу Єрмака? Що вона входить до складу ТКГ у Мінську?

А чи всі ви знали, що Брагар підтримує партію Шарія?

То на користь кого вони грають, я питаю?

До речі, серед капітулянтських груп в СН, окрім групи Єрмака (Третякова, Тищенко), є групи і групки Медведчука-Козака (Верещук), Портнова, ясна справа – Коломойського (Дубінський, Бужанський), а також окремі ватні особи типу Разумкова. Вони на осінь готові будуть укласти пакт з ОПЗЖ і оголосити капітуляцію.

Якщо така коаліція не відбудеться – РФ буде робити ставку на хаос, де всі воюють проти всіх. Якщо і це не спрацює – після місцевих виборів (або й до них, хто зна) – нанесуть воєнний удар в тих областях, де може сформуватися більшість з ОПЗЖ і шаріїв (Запорізька, Херсонська, Харківська обл.).

Цьому ми можемо протистояти лише через координацію всіх проукраїнських сил – і партій, і ГО, і ветеранів, і волонтерів.
Проукраїнські сили вже мають думати над узгодженням складу Уряду національного спасіння, який, певен, має прийти на заміну олігархічному уряду Шмигаля-Зеленського.
Думати, як давати відсіч російській агресії.
Яку стратегію обрати для повернення Донбасу і Криму.

З цією владою каші не звариш, це очевидно. Нам головне – не втратити Україну. Політикам і активістам варто забути образи, забути, хто про кого що написав колись у Фейсбуці. Забути про свої мегаамбіції заради порятунку держави. Бо якщо втратимо країну – до дупи, у кого з проукраїнських політиків буде на той момент вищий рейтинг. В еміграції можна буде поборотися хіба за статус «голови уряду чергового покоління емігрантів-лузерів». Або за статус «кращого екзильного мемуариста»:)

Та, сподіваюся, цього не станеться. Є ще час виправити помилки і виступити єдиним фронтом проти російських окупантів і «зелених» капітулянтів.