Українські ліси і нація самогубців: хто кого?
Повінь на Заході України – топ-тема останніх тижнів. Загиблі та зниклі безвісти люди, будинки досі до стріхи у воді, зруйновані мости, газопроводи та дороги державного значення. Остаточну суму збитків у владі нині озвучити не наважуються – бо це ще далеко не все.
Я не буду зараз говорити, хто, як і чому винен в тому, що сталося. Просто розповім свою історію. Вона сталася на Сході України поблизу мальовничого селища Тетлега Чугуївського району Харківської області.
У 2018 році, коли я очолював спецпідрозділ МВС «Схід», до нас звернулися місцеві жителі зі скаргами на незаконні вирубки лісу. Проігнорувати це я не мав ні морального, ні професійного права. Побачене вразило: 33 людини, які гуртом пиляли дерева та складали їх у вантажівки. Усі вони «працювали інкогніто»: без офіційних дозволів, та навіть без документів, що посвідчують особу. Зате у них було 8 вантажівок, 2 трактори, 1 маніпулятор та 7 бензопил.
В час, коли діє мораторій на вирубку лісу, законних документів на таку діяльність не могло існувати взагалі. А документ, який згодом покаже юрист з лісництва – викликає тільки сміх.
Тоді я вирішив негайно викликати слідчо-оперативну групу. Правоохоронці «їхали» до нас близько трьох годин. І щопівгодини телефонували з надією, що все вирішиться без них.
Спроби «все вирішити»
Поки ми чекали на СОГ, приїхав юрист із лісництва. Він сказав, що знає цих людей, і вони діють в рамках закону, а також показав дозвіл на профілактичну вирубку сухостою в першій дорожній лінії. Цей документ давав право зрізати лише сухі гілки та дерева вздовж дороги, аби ті не падали на автошляхи та не ушкодили лінії електропостачання.
Однак наші «33 герої» вирубали не просто сухостій, а вікові дуби, частина з яких занесені до «Червоної книги України». Причому робили це, занурившись на декілька кілометрів у глибину лісу, подалі від проїжджої частини й від людського ока.
Юрист лісгоспу переконував мене, що «всі в курсі», «все законно», і нам тут «нема чого робити». Згодом йому на допомогу приїхали інші «лісові ельфи на гелентвагенах». Вони намагалися «знайти старшого» та поговорити, але побачили мене - і передумали «домовлятися».
Потім під‘їхали місцеві поліцейські. Частина з них удавано дивувалися з того, що відбувається, навіщо ми взагалі приїхали. Інші переконували – нам немає чого тут робити і в них все «під контролем».
Та вони не зауважили, що я не той, на кого можна тиснути та з ким можна «домовитися». І я вкотре поквапив слідчо-оперативну групу, яка ну ніяк не поспішала приїжджати.
Я був впевнений, що після виявлених кричущих фактів протягом доби слідчі порушать кримінальне провадження.
Але щось пішло не так...
Місцеві правоохоронці прикрилися «папірцем» від юриста про «профілактичну вирубку сухостою», і не відкрили жодної справи за фактом масової незаконної вирубки лісу. Без експертиз, без оцінки збитків для держави – на свій «хлопський розум» слідчі вирішують, що правопорушень тут немає.
Але на противагу з’явилося багато запитань до мене, як ініціатора перевірки, у служби внутрішньої безпеки, інспекції та керівництва області. Від мене вимагали пояснень, чому я поїхав до лісу, навіщо я дав наказ бійцям екіпіруватися та озброюватися, виїжджати, на яких підставах ми опитували людей та вимагали документи. Я звітував навіть за те, хто підписував маршрутні листи на дорогу, який черговий відкривав ворота та ледь не в яких шкарпетках були бійці.
Служба внутрішньої безпеки провела перевірки за фактом перевищення мною службових повноважень, зловживання службовим становищем, незаконному виїзду підрозділу, озброєнню, та інших нюансах, які повністю ставили під сумнів всю мою діяльність.
То яка ж головна мета?
За «дивним збігом обставин» наступного дня в мого заступника прокурори проводять обшук. Курують все співробітники внутрішньої безпеки, які від початку займалися перевіркою моїх дій.
Головна мета – з’ясувати, де все відео, яке ми записували в процесі рейду.
Так ось, кому досі кортить знати – відео з незаконними вирубками лісу та саботажем правоохоронних органів є на флешці у кількох людей. І за певних обставин вони готові це відео показати на широкий загал. Якщо ця інформація зацікавить когось із журналістів, я можу надати фото та відеодокази кожного факту.
Не дивлячись на весь потік адміністративного тиску та пресингу, це не зупинило ні мене, ні моїх бійців. Ще багато разів ми проводили рейди, виявляли порушення, складали протоколи. Але далі реєстрації та фіксації кроків не було. Це тривало аж до мого звільнення з МВС.
Навіть візит Зеленського з показушними вертолітними обльотами лісових «залисин» ніяк не вплинули на ситуацію. Дерева рубали в тому ж обсязі. З часом на місці лісу зроблять піщаних кар’єр, і скажуть, що так було завжди.
Піщаний кар’єр на місці вирубаного лісу
Наслідки
На Заході України відбувається те саме багато років. Свого часу активісти Нацкорпусу разом із Нацдружинами намагалися привернути увагу громадськості до складних наслідків вирубки лісів, особливо на гірській місцевості. Але розум місцевим мешканцям та чиновникам затьмарили меркантильні інтереси. Вони продовжили рубати та продавати український ліс, а тепер усі разом просто тонуть у багні. Так завжди буває, коли люди гроші цінують вище за моральні та духовні цінності.
За фактом підтоплень на Заході України в СБУ відкрили кримінальне провадження, Зеленський висловлює «співчуття та глибоке занепокоєння». І всі ці стандартні процедури в стилі «ми вдаємо вигляд, ніби щось робимо» викликають більше огиди, ніж поваги. Це лише частина спектаклю, за лаштунками якого мільярди доларів та багаторічний бізнес.
Моя особиста позиція: могутність армії можна збільшити, втрачені землі можна повернути, економіку відновити, закинуті підприємства – реконструювати та розвивати з новою силою. Та навіть народжуваність за сприятливих соціально-економічних процесів можна підвищити.
Але знищений ліс, корозію ґрунтів та порушення екосистеми не вдасться відновити ні нам, ні нашим дітям – ці процеси незворотні. Людська жадібність, ігнорування тяжких наслідків покриває катастрофічні злочини проти нашої країни, природи та нашого майбутнього.
