Тиск на адвокатів замовляли?

Коли українські закони не діють, необхідно шукати справедливості на міжнародному рівні. Останньою інстанцією стає Європейський суд з прав людини, що виносить  рішення як незаангажований арбітр. Механізм відстоювання своїх прав у ЄСПЛ необхідний, оскільки в українських реаліях замість справедливих рішень та обґрунтованих обвинувачень панують замовні справи, переслідування невинних та тотальна вседозволеність. 

ЄСПЛ на захисті справедливості

Наочним прикладом невиправданого тиску з боку антикорупційних (читати - репресивних) органів є справа Георгія Логвинського - народного депутата України VIII скликання, Заслуженого юриста України та висококваліфікованого адвоката. Нещодавно щодо цього прийняв Рішення Європейський суд з прав людини. Українська сторона вимагала зняття імунітету (яким Логвинський захищений як найближчий родич судді ЄСПЛ Ганни Юдківської). Суд відмовив. ВПЕРШЕ! Більше того, звинуватив НАБУ у порушенні міжнародного права! Тобто, наші хвалебні антикорупційні органи не те що не змогли довести свою правоту, а і ЗГАНЬБИЛИСЯ в очах Європи!

Європейського суду з прав людини у своєму Рішенні (http://khpg.org/files/docs/1594357031.pdf) врахував таємне стеження з боку НАБУ, тиск на учасників процесу та навіть не розглянув докази. Водночас саме Антикорупційне бюро вирішило ганьбитися до кінця і опублікувало свою позицію щодо справи, висловлюючи неповагу до ЄСПЛ та ставлячи під сумнів їхнє рішення: https://nabu.gov.ua/novyny/sprava-zavolodinnya-54-mln-grn-derzhbyudzhetu-pozyciya-nabu-stosovno-rishennya-yespl (до речі, зараз НАБУ шукає нового начальника пресслужби). 

Ситуація з необгрунтованими  обвинуваченнями Логвинського не залишилась непоміченою в очах експертного кола, правозахисників та громадськості. Свою позицію щодо неправомірних дій НАБУ висловили:

- Асоціація адвокатів України;

- Родерік Ліддерн, Секретар Європейського суду з прав людини;

- Українська Гельсінська Спілка;

- Харківська правозахисна група;

- Відомі правозахисники Мустафа Джемільов, Рефат Чубаров, Йосиф Зісельф, Євген Захаров;

- Валерій Пекар, співзасновник ГО “Нова Україна”; 

- Іван Ліщина, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини;

- Наукова спільнота - професор права університету в Ліверпулі Канстантіна Дзехцяроу у StrasbourgObserver;

Крім цього, наявні зафіксовані факти, що підтверджують таємне стеження з боку НАБУ:

- Заява Головного рабина про документальне підтвердження стеження за синагогою: https://www.rbc.ua/ukr/news/sytnik-konfidentsialno-vstrechalsya-glavnym-1581610959.html

- Інформація щодо стеження за синагогою https://www.radiosvoboda.org/a/news-ievrei-nabu/29575033.html

Корупція є? Знайдемо!

Дії НАБУ проти Георгія Логвинського порушують чи не всі пункти статті 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text (і не лише його). Звинувачення Георгія Логвинського стосуються корупційних дій щодо справи “Золотого мандарину”  (трейдер нафтопродуктів). Не будемо надто заглиблюватися в усі деталі стосунків цієї компанії з “Київенерго”, Мінюстом, Європейським судом з прав людини.... Головне, що інтереси компанії (як адвокат) представляв саме Георгій Логвинський. І за ті дії, які він вчиняв у рамках захисту клієнта (наприклад звернення до ЄСПЛ) його і переслідують. Тобто,Георгій Логвинський як кваліфікований фахівець якісно виконав свою роботу і це не сподобалось НАБУ. 

Буква закону говорить -  “забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності. Але нашим сумнозвісним антикорупційним органам закони уже давно не писані. 

Захистити захисників 

Варто звернути увагу, адвокати піддаються систематичному тиску. Законами України надаються гарантії захисту адвокатів у ході їхньої діяльності, наявна відповідальність за порушення цих гарантій, однак такі механізми не діють. У 2017 році зареєстровано 315 кримінальних проваджень щодо порушення прав адвоката, у 2018 - 307, у перші половині 2019 - 43. 

Цей тиск стосується погроз, кримінального переслідування, фізичної розправи, вбивств та посягань на життя, обшуків, проведенням негласних слідчих дій, допитів адвокатів у якості свідків, де вони є захисниками, втручань у правову позицію адвокатів. Захищаючи інтереси інших, адвокати самі залишаються без захисту. 

Справа Логвинского не поодинока, але показова. З неї можна зробити багато висновків: щодо наявності тиску на адвокатів, реформи антикорупційних та правоохоронних органів, ін. На жаль, усі ці висновки не надто позитивні. Чи будуть поважати на міжнародній арені країну, в якій не поважають норми міжнародного права? Відповідь очевидна...